Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра

2021-03-24
до Міжнародного дня театру
Театр  це особливий світ, віддалений від нас так само, як сцена  від партеру. Між театром і дійсністю знаходиться оркестр, музика і тягнеться вогняна смуга рампи. Дійсність, обминаючи область звуків, переступаючи через знаменні вогні рампи, являється нам на сцені, змінена, перетворена поезією.
Генріх Гейне
 
Всесвітній день театру – це інтернаціональне свято, який з року в рік відзначають 27 березня. Святкують його не тільки актори, сценаристи постановники, але і абсолютно всі працівники театру, в тому числі гардеробники, бутафори, хореографи, освітлювачі, гримери і костюмери. Тобто, це свято стосується абсолютно всіх людей, які мають хоч найменше відношення до театру. Відзначають його для того, щоб зміцнити мир і поліпшити взаємини між країнами і народами. І це не дивно, адже мистецтво дійсно стирає межу в душах людей і об'єднує народи. Ну а театр, як синтез різних мистецтв, ідеально підходить для зближення людей по всьому світу.
Це свято для всіх, хто розуміє цінність і важливість театрального мистецтва, і прагне привернути до нього увагу державних структур, політиків і організацій, які ще не досягли розуміння цінності театру для загалу і окремої особистості, а також його значення для економічного розвитку.
Багато людей впевнені, що театр з'явився в античні часи. Але це абсолютно не відповідає дійсності. Мало хто знає, але театр з'явився ще задовго до античних часів. Спочатку він являв собою якісь мисливські, сільськогосподарські та рибальські ритуали, які в алегоричній формі відображали ті чи інші трудові процеси. Крім того, за допомогою цих ритуалів наші предки намагалися повторити природні явища, наприклад, дощ з грозою.
Деякі мистецтвознавці переконані, що перші подібні ритуали не мають нічого спільного з театром у звичному розумінні цього слова. Справа в тому, що ці обряди досить часто проходили без глядачів. Ну а театр апріорі передбачає наявність глядачів.
Згодом театр почав набувати певні обриси. Він став традиційним елементом багатьох свят. Більш того, у нього з'явилися глядачі, які є невід'ємною частиною театру. Тоді люди співали, танцювали та демонстрували всілякі драматичні дійства. Але згодом театр був розділений на драматичний, балетний і оперний.
Перші театральні дійства, які схожі на сучасні, почали проходити в стародавній Греції. Спочатку театр являв собою якийсь акт поклоніння богам землеробства. Під час театральних дійств хор співав богів, особливо Діоніса, як головному богу виноробства та рослинності. Тобто, з допомогою театру стародавні греки віддавали частину поваги своїм богам.
Історики та мистецтвознавці твердять, що театр народився в 534 році до нашої ери. Саме тоді Феспід вперше використав актори під час театральної вистави. З часом такі актори, яких тоді називали гипокритами, почали з'являтися в театральних виставах інших авторів. Більш того, кількість задіяних у виставі акторів з часом постійно збільшувалася. Тоді вони почали спілкуватися не тільки з хором, але і між собою. Крім того, за допомогою акторської гри гипокрити демонстрували всілякі драматичні дійства.
З появою акторів, театр почав не тільки славити богів, але і показувати всілякі побутові ситуації. Тоді ж і з'явилися два стовпи сучасного театру – трагедія і комедія. Що примітно, деякі перші повноцінні трагедії і комедії дійшли до наших часів.
Театр був популярний не тільки в стародавній Греції, але і в стародавньому Римі. Однак якщо греки вважали роботу актора по-справжньому престижною, то римляни називали її ганебною. Більш того, римляни досить часто примушували рабів розігрувати для них ті чи інші театральні вистави.
Коли Римська імперія пала, разом з нею був забутий і античний театр. Справа в тому, що християнство засуджувало і забороняла всілякі прояви лицедійства, в тому числі і акторську гру. Тому середньовічний театр зароджувався практично з нуля. Незважаючи на заборони християнської церкви, люди не могли забути про радощі, які дарує театр. Тому навіть під страхом відлучення від церкви одні люди дивилися на театральні вистави, а інші брали участь в них. Так що християнська церква вирішила переглянути своє ставлення до театру. Більше того, приблизно в дев'ятому столітті нашої ери самі священики почали розігрувати якісь театральні вистави на свята.
Згодом театр ставав складнішим, змістовним і дієвим. Він став не тільки одним з видів розваг, але інструментом для підняття питання про тих чи інших соціальних проблемах.
В епоху Ренесансу театр став невід'ємною частиною життя народу. Твори для театральних вистав писали найвидатніші поети того часу. Крім того, італійці вирішили відродити і античний театр. Загалом, в цю епоху театр став переживати розквіт.
На сьогоднішній день театр є одним з найбільш видовищних видів мистецтв. Його люблять, цінують і шанують у всьому світі. Тому не дивно, що був встановлений «Всесвітній день театру», щоб віддати данину поваги всім працівникам театрального мистецтва. Сталося це в 1961 році. Ініціатором запровадження цього свята став Міжнародного інституту театру. На підтримку введення цього свята виступили також представники ЮНЕСКО, тому не дивно, що його взяли на міжнародному рівні.
Цитати Леся Курбаса
 
  • Початком мистецтва світу є театр.
  • Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати.
  • Митець той, хто у відчуванні творчому сильніший від існуючих категорій.
  • Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра.
  • Ви плачете на сцені, а публіка спокійно поглядає, а треба, щоб ви були спокійні, а публіка плакала!
  • Мистецтво, особливо театр, мусить повернутися до своєї первісної форми — форми релігійного акту. Воно… в суті своїй — акт релігійний. Воно — могутній засіб перетворення грубого в тонке, підйому у вищі сфери, перетворення матерії. Тоді дійсно театр — храм, і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть у ньому.
  • Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу.
  • Політика залежить від державних мужів майже стільки ж, скільки погода від астрономів.
  • Театр — храм і мусить бути чистим і тихим, хоч і всякі молитви будуть лунати в ньому.

792(477)
Т 50
Тобілевич, Софія Віталіївна
Корифеї українського театру / С. В. Тобілевич. – К. : Центр учб. літ., 2019. – 540 с.

Представлено збірку нарисів-портретів, написану Софією Тобілевич – українською акторкою, фольклористкою, дружиною Івана Карпенка-Карого. Перед читачем постають видатні діячі українського театру: М. Кропивницький, М. Старицький, П. Саксаганський, М. Заньковецька, І. Тобілевич, М. Садовська-Барілотті, М. Садовський.

792(477)
К 93
Курбас, Лесь. Філософія театру / Л. Курбас ; уклад. М. Лабінський ; ред. М. Москаленко. – К. : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. – 917 с.
 
У виданні вперше друкується великий масив досі не опублікованої (за деякими винятками) теоретичної спадщини Леся Курбаса (18871973) – режисера і мислителя, організатора театру, драматурга, театрального педагога, теоретика і працівника сцени, великого основоположника українського модерного театру ХХ століття.
 
 
85.33(4УКР)
У-45
Український театр ХХ століття: антологія вистав / А. Г. Баканурський, А. А. Білик [та ін.] ; за заг. ред. М. О. Гринишина ; Нац. акад. мистецтв України, Ін-т пробл. сучас. мистецтва. – К. : Фенікс, 2012. – 960 с. : кольор. іл. – Бібліогр. наприкінці ст. та у підрядк. прим. 
 
Фундаментальне видання «Український театр ХХ століття: Антологія вистав» доповнює і деяким чином продовжує «Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст.», підготовлені відділом театру та музичної культури ІПСМ НАМ України (К., 2006). Праця є безпрецедентним за формою та обсягом представленого матеріалу зібранням театрознавчих «портретів» вистав театрів України ХХ – початку ХХІ ст.
 
85.33(4УКР)
Г 14
Гайдабура, Валерій Михайлович. Театр, розвіяний по світу: феномен сцени повоєнної української діаспори (Німеччина, Австрія, Франція, США, Канада, Австралія) / В. Гайдабура ; Нац. акад. мистецтв України. – Вид. 2-е, переробл. – К. : Києво-Могилянська академія, 2015. – 256 с. : іл.
 
Автор книжки, член-кореспондент Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства Валерій Михайлович Гайдабура, відомий своїм монографічним дослідженням про сценічне мистецтво в Україні періоду німецько-фашистської окупації (1941-1944), цього разу першим у вітчизняному театрознавстві звернувся до узагальнення багаторічної практики повоєнного театру української діаспори та його тлумачення як невід'ємної частини комплексної історії національного мистецтва ХХ століття.Феномен сцени української повоєнної діаспори автор досліджує у науково-популярній формі; у методології приваблює звернення до персоналістики та психоаналітичних можливостей епістології.
 
85.33(4УКР)
К 59
Козак, Богдан. Театральні відлуння: статті, передмови, штрихи до портретів, матеріали, рецензії, інтерв’ю / Б. Козак ; передм. Р. Я. Пилипчук. – Л. : Ліга-Прес, 2010. – 512 с. : портр., іл., фот. – Бібліогр. у підрядк. прим. – Імен. покажч.: с. 436-448.
 
“Театральні відлуння” – це справді неординарна реакція автора на сучасні йому мистецькі події, роздуми про творчість українських акторів та аналіз постав на українській сцені вітчизняної та зарубіжної драматургії у ретроспективі. Пошуки й відкриття незнаних досі фактів сценічної історії п’єс та інсценівок (“Сонце Руїни” В. Пачовського, “Земля” за В. Стефаником, перша постава “Гамлета” В. Шекспіра), порівняльний аналіз діяльності Л. Курбаса та Ю. Остерви, точно накреслені штрихи характерів акторів-колег – сукупно творять і характер самого автора – актора і науковця.
792(477.411)
В 38
Веселовська, Ганна Іванівна. Більше ніж театр. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, 2001-2012 / Г. І. Веселовська ; фот. : М. Бориско, О. Ктиторчук [та ін.] ; Нац. академ. драм. театр ім. І. Франка, Укр. культур. фонд. – К. : Антиквар, 2019. – 328 с. : фот. – (100 років першій сцені України, 2020-1920) (Театральна бібліотека). – Бібліогр. у прим.: с. 280-289. – Покажч.: с. 292-323. 
 
Ця книга є першим узагальнюючим і комплексним виданням, присвяченим творчій діяльності Національного театру імені Івана Франка періоду керівництва ним видатним українським артистом Богданом Ступкою. Ця книга є першим узагальнюючим і комплексним виданням, присвяченим творчій діяльності Національного театру імені Івана Франка періоду керівництва ним видатним українським артистом Богданом Ступкою. Десятки нових вистав у репертуарі, десятки нових авторських імен на афіші, запрошення іменитих майстрів, численні гастрольні поїздки, відкриття нових естетичних горизонтів, відхід від стереотипних поглядів на вітчизняну класику, складні пошуки рівноваги всередині творчого колективу – усе це ввібрало життя франківців 2001–2012 років – часу, який сьогодні називають Часом Ступки. У книзі відсутній хронологічний принцип подачі матеріалу: кожний з трьох розділів присвячено окремому тематично-проблемному напрямку діяльності театру.
85.33(4УКР)
Л 55
Даніїл Лідер: Театр для себе / уклад. О. Островерх. – К. : Факт, 2004. – 104 с. : іл.
 
Книга "Театр для себе" представляє філософську та театральну есеїстику видатного українського сценографа та блискучого мислителя Даніїла Лідера. Книгу проілюстровано графічними роботами художника, які є продовженням і доповненням його сценографічної діяльності. Сполучення текстів та візій складають те унікальне явище, яке, мабуть, і є справжнім театром Майстра.
 
85.33(4УКР)
К 67
Корнійчук, Володимир Петрович. Роздуми про театр, музику, літературу... / В. П. Корнійчук. – К. : Фенікс, 2007. – 320 с. : іл. 
 
Відомий український письменник, театральний критик і хореограф, головний редактор «Української музичної газети», заслужений журналіст України, лауреат премії в галузі театрознавства і театральної критики, Володимир Корнійчук у своїй книзі «Роздуми про театр, музику, літературу», охоплюючи 35-річний період творчої діяльності, презентує періодику різних років і жанрів, у якій постає талановитим театрознавцем, есеїстом, портретистом, інтерв’юером і репортером, розповідаючи про визначних і зарубіжних акторів, режисерів, балетмейстерів, сценографів, диригентів, співаків, композиторів, мелодії котрих і досі чарують світ.
 
85.33(4УКР)
Т 29
Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне: альбом / авт.-упоряд. В.П. Шурапов ; худож. оформ. І. В. Смичек ; пер. та ред. англ. тексту В. Ю. Паращук. – Кіровоград : Мавік, 2004. – 224 с. : іл. – Текст укр., англ. мовами. 
 
Альбом містить у собі документи, фотографії, ілюстрації, уривки з художніх і публіцистичних творів, а також листів засновника Театру корифеїв М. Л. Кропивницького., його учнів та послідовників, відомих літературо- та мистецтвознавців, театральних діячів, визначних письменників. Театр корифеїв, народжений у Єлисаветграді, є одним із найяскравіших виявів невичерпальності духу української нації.
85.33(4УКР)
Г 14
Гайдабура, Валерій. Театральні автографи часу (дослідження, рецензії, творчі портрети, інтерв’ю, "фото-сайти") / В. Гайдабура. – К. : Факт, 2007. – 292 с. : іл.
 
Автор пропонованої книжки відомий історик українського театру. Науковим відкриттям стала його монографія «Театр, захований в архівах. Сценічне мистецтво в Україні періоду німецько-фашистської окупації. 1941-1944», захищена автором як докторська дисертація. Збірник «Театральні автографи часу» представляє Валерія Гайдабуру як цікавого театрального журналіста. Книга містить 30 його статей, що виходили у періодичній пресі від 80-х років минулого століття. Різні за жанрами міні-дослідження, есеї, інтерв'ю, рецензії вони виявляють постійно пульсуючий інтерес Валерія Гайдабури до багатьох сценічних колективів України і зарубіжжя, проблем театральної історії, драматургії, режисури, акторської майстерності. Для автора театр захоплююче явище, без якого неможливо уявити життя. Книга багато ілюстрована. Особливо цікаві світлини його творчого життя, яке понад 40 років щасливо проходить в чарівній атмосфері театру.
 
85.33(4УКР)
Ю 73
Юричків, Степан. Театральні метаморфози = Divadelnémetamorfózy / С. Юричків. – Пряшів ; Хмельова : [б. и.], 2013. – 116 с. : іл. – Текст укр., словац. мовами. – Бібліогр.: с. 59. – Покажч.: с. 60-68. 
 
Від автора: Ця книжечка-це рецензія, не оцінка художньої майстерності акторів, не аналіз, навіть не відповідає нормам театрального жанру. Це мій особистий погляд, моя точка зору про рідне село, про його добрих працьовитих людей, що над усе цінували художнє слово, драматичне мистецтво, фольклор, народну художню самодіяльність і культуру, як таку у цілому, а особливо про гордість села–Йосипа Корбу і його родину. Та ще про театр, в якому вони обоє працювали ціле своє життя.
 
85.33(4ФРА)
К 67
Корнієнко, Владислав Вікторович. Театральна палітра Франції в ХХ столітті: від творчості в мистецтві до мистецтва творчості: (наук. розвідка) / В. В. Корнієнко ; відп. за вип. Д. В. Кушерець ; Є. А. Харлан. – К. : Знання України, 2007. – 232 с. – Бібліогр.: с. 218-231 та у підряд. прим.
 
У запропонованій читачеві науковій розвідці аналізуються основні дефініції театрального мистецтва Франції у XXстолітті, репрезентуються організаційно-творча палітра, історичні та національні цінності його еволюції. Дослідження специфіки розвитку театрального мистецтва Франції дає змогу прослідкувати становлення нових театральних форм, дослідити особливості функціонування театрів Франції, виявити співвідношення загальносвітових і специфічних національних ознак, осмислити новітні тенденції в сучасній мистецькій дійсності та соціокультурній свідомості.
 
792(=411.16)
М 47
Мелешкіна, Ірина. Мандрівні зорі в Україні. Сторінки історії єврейського театру / І. Мелешкіна ; Нац. ун-т "Києв.-Могил. акад.", Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. – К. : Дух і Літера, 2019. – 304 с. : іл., кольор. іл. – Бібліогр.: с. 293-303
 
В книжці представлена історія діяльності єврейських театрів на території України в ХІХ–ХХ ст. Унікальне ілюстроване видання вперше докладно розповідає про п’єси, режисерів, художників та акторів кожного з театрів. Подані зображення практично невідомих раніше оригінальних ескізів, афіш та фотографій.
85.33(4УКР)
К 67
Корнієнко, Неллі Миколаївна. Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Н. М. Корнієнко. – К. : Либідь, 2007. – 328 с. : іл. 
 
Представлена книга є результатом праці доктора мистецтвознавства, академіка Академії Мистецтв України та відомого знавця творчості Леся Курбаса – Неллі Корнієнко. У даній публікації вона продовжує досліджувати феномен видатного режисера, актора, драматурга та теоретика театру, ім’я якого стоїть поруч із такими іменами, як К. Станіславський, В. Мейєрхольд та Б. Брехт.


***

 
Бедзір, Василь. Закарпатські театри приходять до глядачів онлайн / В. Бедзір // Урядовий кур'єр. – 2020. – 24 квіт. (№ 78). – С. 5.
Бубнова, Анна. „В Україні тільки зароджується таке поняття як театральний продюсер” : [інт-ю з керівником мистец. програми Британської Ради в Україні / зап. О. Вергеліс] / А. Бубнова // Дзеркало тижня. – 2019. – 20-25 квіт.(№ 15). – С. 14.
Генсіцька, Ільїна. ”Берегиня” – переформатування : як без скандалів налаштувати колектив на творчі пошуки та експерименти / І. Генсіцька // День. – 2021. – 12-13 лют. (№ 24-25). – С. 22.
Григоренко, Валентина. Заходьте в театральний архів : на веб-ресурсі – інформація про 113 театрів, 333 вистави та 1563 персоналії / В. Григоренко // Україна молода. – 2020. – 1 груд. (№ 118). – С. 13.
Дробот, Ірина. "Зберігаємо все, що називається театром" : про історію та сьогодення Музею театрального, музичного та кіномистецтва України : [інт-ю / спілкувався Е. Овчаренко] / І. Дробот  // Слово Просвіти. – 2018. – 1-7 берез. (Ч. 9). – С. 14.
Жила, Слава. „На цей момент ринок театрального глядача перестав зростати” : [інт-ю з худож. кер. академ. театру „Актор” / зап. К. Константинова] / С. Жила // Дзеркало тижня. – 2019. – 30 листоп.-6 груд. (№ 46). – С. 14.
Кохан, Людмила. Театр – у книжках і на флешках : [Богдан Ступка й інші „франківці” у видавничому проєкті] / Л. Кохан // Україна молода. – 2019. – 2 жовт. (№ 110). – С. 13.
Овчаренко, Едуард. Народження вистави і театру : вистава про мексиканську художницю Ф. Кало за п’єсою Т. Іващенко "Скажена голубка", що стала спільним проектом Національного центру театрального мистецтва ім. Л. Курбаса та Театру Solo / Е. Овчаренко // Демократична Україна. – 2019. – 1 лют. (№ 5). – С. 10.
Овчаренко, Є. І. Умови виробничого планування в динамічній організаційній системі / Є. І. Овчаренко // Вісник. – 2010. – № 3. – С. 32-34. 
Пивоварова, Юлія. „Ми започаткували театральний туризм” : [автор – директор-художній керівник Одеського музично-драматичного театру ім. В. Василька, – про український контент, експерименти і мрії] / Ю. Пивоварова // День. – 2019. – 15-16 лют. (№28-29). – С. 22-23.
Рихтік, А. Храм українського театрального мистецтва : до 100-річчя від дня заснування Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (1920) / А. Рихтік // Дати і події. 2020 : календар знаменних дат . – 2019. – № 1-2. – С. 15-18. 
Самченко, Валентина. Зони людяності театру : письменниця Марія Матіос з Івано-франківськими артистами гастролює на Луганщині і в Чорнобилі / В. Самченко // Україна молода. – 2021. – 5-6 берез. (№ 22). – С. 14.
Саркісян, Роза. У мистецтві я шукаю іншодумців” : режисерка Франківського театру про виклики, які є сьогодні, і майбутні амбітні проєкти / Р. Саркісян // День. – 2021. – 19-20 лют. (№ 29-30). – С. 22.
Український театральний "Оскар" : театральний фестиваль-премія ГРА. Церемонія нагородження / підгот. Я. Шлапак // Слово Просвіти. – 2019. – 5-11 груд. (Ч. 49). – С. 15.
 
Інтернет ресурси:
 
Підготувала Віталія Кодриш

 


Новини

2021-04-03

4 квітня - Міжнародний день Інтернету, тож це свято для всіх і кожного, хто любить поюзати на просторах всесвітньої мережі. З цієї нагоди ми підготували для вас віртуальну виставку "Творці віртуального простору".

2021-03-29

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Книжковий спалах", на якій представлено книги, які наша бібліотека отримала завдяки Українському інституту книги.