Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Творці віртуального простору

2021-04-02
до Міжнародного дня інтернету
4 квітня відзначається Міжнародний день інтернету і День веб-майстра. Дата цього свята вибрана невипадково: цифри 4.04 дуже нагадують по своєму написанню помилку 404 («Сторінка не знайдена»).
Крім того 4 квітня день смерті святого Ісидора Севільського - не офіційного покровителя інтернету, творця першої в історії енциклопедії “Etymologiae” в 20 томах. Аргументуючи своє рішення Ватикан назвав те, що інтернет - це є свого роду енциклопедія людських знань. Крім того, саме Ісидор Севільський вперше застосував у своїй праці систему перехресних посилань, віддалено нагадує гіперпосилання. У 1998 році католицька церква визнала всесвітню мережу скарбницею людського знання.
17 травня 1991 - ще один День народження Інтернету. До цього дня існувала електронна пошта і перекачування файлів. А 17 травня 1991 року був затверджений стандарт для сторінок WWW (англ. World Wide Web).
Інтерне́т (від англ. Internet), міжнародна комп'ютерна мережа, всемере́жжя (дослівно) міжмере́жа, міжмере́жжя – всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж, бо він складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Міжмережжя становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, як-от взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітнього павутиння (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.
Історія створення інтернету
1962 року Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. 1969 року Міністерство оборони США започаткувало розробку проєкту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство DARPA запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта і Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). У рамках проєкту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись, її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.
Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайтів оперативної пам'яті.
До 1971 року була розроблена перша програма для відправлення електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.
На початку 1970-х років об'єднувала близько 200 вузлів.
1973 року до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великої Британії і Норвегії — мережа стала міжнародною.
У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках.
1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме 1983 року за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».
Урядове фінансування магістральної мережі Національного наукового фонду США в 1980-х, а також приватне фінансування для інших комерційних магістральних мереж у всьому світі привело до участі в розробці нових мережевих технологій і злиття багатьох мереж. Комерціалізація в 1990-х міжнародної мережі привела до її популяризації та впровадження в практично кожен аспект сучасного життя людини.
1984 року була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS). Тоді ж у мережі ARPANET з'явився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), котра була сформована з дрібніших мереж, включаючи відомі на той час Usenet та Bitnet і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; звання «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.
1988 року було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).
1989 року в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.
1990 року мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. 1992-го року компанія Sprint Corporation[en] вперше почала надавати послугу під'єднання до Internet за допомогою модема і телефонної лінії (англ. dial-up access)[9].
1991 року http-сервери стали доступні в Інтернеті, а 1993 року з'явився знаменитий веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.
1995 року NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери (постачальники послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.
В тому самому році тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. World Wide Web Consortium). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».
Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, Фідонет, залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керівного центру, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано понад мільйон доменних назв. Інтернет став дуже популярним засобом обміну інформацією.
1998 року Папа Римський Іван Павло II заснував Міжнародний день інтернету, який щорічно святкується 4 квітня, в Україні з 2001 року «День Інтернету» відмічається щорічно 14 грудня.
У наш час Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною частиною життя у розвинутих країнах, та країнах, що розвиваються.
2000 року нараховувалося близько 327 млн користувачів, з них тільки в США чисельність перевищувала 100 млн чоловік.
2004 року Інтернет нараховував 700 млн користувачів. Число сайтів, що становило в 1993 р. 26 тис., на той час перевищило 5 млн.
5 січня 2011 року кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.
На 2017 рік у світі нараховувалось 3,8 млрд користувачів всесвітньої мережі або 50 % населення Землі. Значно зростає кількість користувачів соцмереж і частка мобільних пристроїв у мережі
Станом на листопад 2019 року в світі до інтернету під'єднані 4,1 млрд людей. 48 % жінок користуються інтернетом, серед чоловіків відсоток вищий — 58 %. Рівень підключення зріс на 5,3 % у порівнянні із 2018 роком. У 2019 році рівень користування інтернетом зріс до 53,6 %. Найвищий рівень підключення в Європі (82,5 %), а найнижчий — в Африці (28,2 %). Найбільший розрив між чоловіками і жінками в Африці, в арабських країнах і в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 3,6 млрд чоловік все ще без інтернету.
 
78.34
Б59
Бібліотека та Інтернет / уклад. І. О. Цуріна ; пер. з англ. Л. Горбунова. - К. : [б. и.], 2007. - 44 с. - (Публічні бібліотеки). 
Що таке інтернет?  Більшість із нас знають, що можливості його величезні, а ресурси безмежні. Тут можна знайти інформацію з будь-якого питання, але як її шукати? Як довести місцевій спільноті, що поява інтернету в  бібліотеці дозволить змінити життя на краще не тільки користувачам, а й всій громаді в цілому? Які основні етапи підключення бібліотеки до мережі, як розробити інтернет-політику, які додаткові послуги можна впровадити?
32.97
Г 54
Глинський, Я. М. 
Інтернет. Сервіси, НТМL і web-дизайн: навч. посіб. / Я.М. Глинський, В.А. Ряжська. – Львів : Деол, 2002. – 168 с. : іл. 
Навчальний посібник побудовано як конспект лекцій з практичними роботами для методичного забезпечення теми “Комп’ютерні мережі, інтернет і web-дизайн” у курсі загальної інформатики. Описано основні сервіси інтернет, електронну пошту, пошук інформації, форум, чат. Розглянуто елементи web-дизайну. Подано правила налаштовування модему і приєднання персонального комп’ютера до мережі.
 
32.97
І-73
Інтернет для третього сектору : підруч. для НУО / "Інтерньюз-Україна", міжнар. громад. орг., Міжнар. Фонд "Відродження" [та ін.] ; за заг. ред. Р. Безпальча. – К. : [б. и.], 2003. – 172 с. : іл.
Дане видання містить відповіді на питання про історію створення інтернету, його можливості, як підключитися до мережі, вибір провайдера, пошук інформації в Інтернеті, можливості електронної пошти, передача даних, робота форумів, чатів тощо.
 
32.97
Д 14
Дайсон, Естер. 
Життя за доби інтернету. RELEASE 2/1 / Е. Дайсон ; пер. с англ. П. Таращук. – К. : Вид. Дім "Альтернативи", 2002. - 344 с. 
У книжці сучасного американського підприємця, видавця в галузі комп’ютерних технологій, ідеться про безмежні властивості інтернету й засоби, які полегшую ть орієнтацію та дають змогу подбати про свою безпеку на просторах цієї всесвітньої мережі.
 
78.34
О 75
Основи організації роботи в мережі INTERNET : посіб. / Публ. б-ка ім. Лесі Українки ; Уклад. Л.В. Проценко. - К. : [б. и.], 2006. - 82 с. 
Посібник містить загальну інформацію про мережу інтерент, засоби роботи з нею, сервіси, які надаються користувачеві: пошук, перегляд документів, електронна пошта, передача файлів тощо.
32.97
Т21
Тарнавський, Юрій Адамович. 
Практикум з Internet-технологій : метод. вказівки до виконання лабораторних робіт / Ю. А.Тарнавський ; Міжрегіональна академія управління персоналом. – К. : МАУП, 2004. – 136 с.
Практикум містить лабораторні роботи мета яких сформувати практичні навички з використання стандартного програмного забезпечення для роботи в інтернет.

***

Антонов, А. М. Павутиння соцмереж / А. М. Антонов // Оборонний вісник. – 2019. – № 12. – С. 14 – 19.

Ващук, В. В. Інтернет – мережа: нові можливості чи загроза?: абетка безпеки / В. В. Ващук, С. В. Писаревська, З. М. Яремко // Безпека життєдіяльності. – 2019. – № 2. – С. 33 – 34.

Всесвітня енциклопедія // Шкільна бібліотека. – 2019. – N 3 (березень). – С. 37 – 38.

Гарбарчук, В. І. Інтернет як новий клас інформатичних систем і перспективи їх розвитку / В. І. Гарбарчук // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 12. – С. 192-203.

Гончарук, Л. Інтернет : у чому його загадковість? / Л. Гончарук // Психолог. – 2018. – № 9-10. – С. 16- 19.

Горова, С. В. Розвиток інформаційної основи суспільних перетворень: розділ 6 / С. В. Горова // Горова, С. В. Особа в інформаційному суспільстві: виклики сьогодення : монографія / Нац. акад. наук України, Нац. б – ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НАН України: Нац. б – ка України ім. В. І. Вернадського, 2017. – С. 373 – 381.

Гула, Р. Інтернет – спільнота як феномен глобального кіберпростору / Р. Гула, І. Передерій // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 10. – С. 16 – 20.

Закіров, М. Стратегічні комунікації у сучасному світі: Розділ 1 / М. Закіров // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – 2019. – Вип. 52. – С. 24 – 34.

Запорожець, Г. М. Інтернет буває небезпечним / Г. М. Запорожець // Безпека життєдіяльності. – 2011. – № 5. – С. 16.

Інтернет – це сила: аматорам сцени // Позакласний час. – 2020. – № 3. – С. 56.

Інтернет у нашому житті : матеріали до бесід з учнями // Позакласний час. – 2012. – № 21 – 22. – С. 115-126.

Коваль, Л. Інтернет: гра без чітких правил / Л. Коваль // Урядовий кур’єр. – 2021. – 29 січ. (№ 19). – С. 5.

Коробова, О. Інтернет : добро чи зло? / О. Коробова // Психолог. – 2016. – № 5-6. –  С. 52-55.

Крук, Ю. Втеча у віртуальний світ: інтернет-залежність формується непомітно і перетворюється на недугу / Ю. Крук // Україна молода. – 2020. – 24 листоп. (№ 115). – С. 10.

Процюк, А. „Вікіпедія” – із середини: як працює українська версія всесвітнього проєкту і чим завойовує свою аудиторію? : [інтерв’ю / вів М. Чадюк] / А. Процюк // День. – 2020. – 5 – 6 черв. (№ 104 – 105). – С. 14 – 15.

Сліпченко, В. І виник Інтернет...: історія виникнення всесвітньої мережевої павутини / В. Сліпченко // Психолог. – 2019. – № 11. – С. 4 – 13.

Усик, С. Ми за безпечний Інтернет / С. Усик // Безпека життєдіяльності. – 2018. – № 11. – С. 25.

Фюст, Б. Google: наступний крок до влади: хто контролюватиме інтернет / Б. Фюст // Український тиждень. – 2019. – № 43. – С. 46-47.

6 порад для онлайн – навчання // Українська мова та література. – 2020. – № 9 – 10. – С. 116.

Інтернет-ресурси:

Всесвітнє павутиння

Всесвітня мережа відзначає 30 років

Всесвітня павутина: чому інтернет так називають?

Всесвітня павутина. Як виглядав перший в історії сайт і хто його створив?

Інтернет

Історія мережі інтернет

З історії виникнення Всесвітньої павутини

4 квітня - Всесвітній день інтеренту

Чому Всесвітній день інтернету святкують саме 4  квітня?

Підготувала Надія Яблонська

 


Новини

2021-04-03

4 квітня - Міжнародний день Інтернету, тож це свято для всіх і кожного, хто любить поюзати на просторах всесвітньої мережі. З цієї нагоди ми підготували для вас віртуальну виставку "Творці віртуального простору".

2021-03-29

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Книжковий спалах", на якій представлено книги, які наша бібліотека отримала завдяки Українському інституту книги.