У 1849 році, 17 липня – в Гадячі на Полтавщині народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф. Батько був високоосвіченою людиною, знав іноземні мови, передплачував книжки і журнали. Діти росли в атмосфері свободи й любові до всього українського.

"Можна сказати, що українська течія оточала нас могутньо: се була українська пісня, казка, все те, що створила українська народна думка і чого держався тодішній народний побут…, – згадувала Олена Пчілка. – А пісень чули ми за дитячі літа стільки, що й не злічити!.. Усякі народні обрядності не минали нашого двору: колядування, посипання, запросини на весілля… Чи можна ж було нам не знати українського слова, коли воно було просто таки нашою рідною, притаманною стихією?"

Здобула домашню початкову освіту. Під час навчання в зразковому пансіоні шляхетних дівчат у Києві (1861-1866) мешкала у брата Михайла Драгоманова, який мав великий вплив на формування її світогляду.

Після переїзду на Волинь, куди отримав призначення чоловік Петро Косач, займалась етнографією, записувала народні пісні, обряди та звичаї, збирала зразки народних вишивок. Виданий у 1876-му «Український орнамент» здобув визнання як українських, так і європейських науковців. Перекладала твори Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Гоголя (збірка «Українським дітям» у 1882-му) та інших світових класиків. Згодом вийшла перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Авторка багатьох оповідань, що змальовували життя та прагнення тогочасної української інтелігенції. Серед кращих творів – «Товаришки» (1887), «Світло добра і любови» (1888), «Солов’їний спів» (1889), «За правдою» (1889), «Півтора оселедця» (1908). З нею пов’язують привнесення в українську літературу нового типу жінок: вольових, сміливих, героїчних дівчат-патріоток («Юдіта», «Козачка Олена», «Діброва»).

Писала нариси і спогади про видатних діячів української культури. Брала участь у жіночому русі. На відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві в 1903-му, попри заборону, виступила українською мовою. А в 1905-му була у складі української делегації, що на зустрічі в Санкт-Петербурзі з головою ради міністрів Сергієм Вітте вимагала відмінити заборону українського друку і шкільництва.

Як згадував Максим Славинський, одного разу Максим Антонович із Санкт-Петербургу намагався привітати Олену з літературним ювілеєм телеграмою на українській мові. Телеграфіст категорично відмовлявся, а коли прийшов директор відділення і дізнався про адресата, то дозволив зробити виняток: «вона навіть на прийомі у генерал-губернатора, де ми познайомилися, зі мною спілкувалася виключно українською». 

Редактор і видавець журналу «Рідний край» (1906-1914) із дитячим додатком «Молода Україна» (перше періодичне видання для дітей у Наддніпрянській Україні), «Газети Гадяцького земства» (1917-1919). Організувала аматорський дитячий театр, писала п’єси. 

Соціалізм вважала утопією, основою суспільних змін мали стали культура та освіта. За радянської влади, святкуючи день народження Тараса Шевченка в Гадяцькій гімназії, огорнула погруддя Кобзаря синьо-жовтим стягом, що викликало лють місцевого комісара. В 1920-му заарештована за «контрреволюційні» виступи. Після звільнення виїхала в Могилів-Подільський, а від 1924-го мешкала в Києві. Працювала в комісіях Всеукраїнської академії наук, із 1925-го – член-кореспондент ВУАН. Водночас вбиралась у національні строї та спілкувалася виключно українською мовою.

Померла 4 жовтня 1930-го в Києві. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком, донькою та сином.

 

Джерело

 

 

84(4УКР)5 П 92 Пчілка, Олена. Твори / О. Пчілка ; упоряд., підгот. текстів, прим. А. Ф. Чернишова ; вступ. ст. Є. С. Шабліовський. – К. : Дніпро, 1971. – 464 с. До книги української письменниці ліберально-демократичного напрямку Олени Пчілки увійшли оригінальні поезії, поетичні переклади та переспіви, а також оповідання, драматичні твори, поетичні твори, байки, спогади, статті.

84(4УКР)1 П 92 Пчілка, Олена. Твори / О. Пчілка ; упоряд., передм., прим. Н. О. Вишневська. – К. : Дніпро, 1988. – 584 с. : портр., іл. До книги української письменниці Олени Пчілки (Ольги Петрівни Драгоманової, в одруженні – Косач, 1849-1930) увійшли оригінальні поезії, поетичні переклади, оповідання, п’єса „Світова річ”, спогади та статті. Її художні твори пройняті громадянськими мотивами, сповнені глибокого ліричного почуття, високих моральних і естетичних ідеалів.

 

Матеріали про життя та творчість Олени Пчілки

 

Олена Пчілка і Волинь : матеріали наук.-практ. конф. 29-30 черв. 1999 р. : наук. зб. / ред. А. Силюк [та ін.] ; Волин. краєзн. музей, Колодяж. літ.-мемор. музей Лесі Українки. – Луцьк, 1999. – 111 с.  У збірнику опубліковано матеріали до 150-річчя від дня народження Олени Пчілки та 50-річчя Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Скоклюк, Степан Антонович. Олена Пчілка : роман-есе / С. А. Скоклюк. – Луцьк : Надстир'я, 1999. – 248 с. : іл. Відомий волинський письменник Степан Скоклюк у 1996 р. написав свій перший прозовий твір – повість „Нечімле” – про юні роки Лесі Українки, а у 1999 р. була видана друга прозова книжка автора – роман-есе „Олена Пчілка”. Роман розповідає про життя і творчість відомої української письменниці.

83.3(4УКР)6 Д 75 Дрофань, Любов Анатоліївна. Берегиня / Л. А. Дрофань. – К. : Молодь, 2004. – 208 с. : іл.  Це книжка про Олену Пчілку – неординарну постать, яка витворила цілу епоху в історії української культури. Вона розвивала всі літературні жанри, з-під її талановитого пера вийшли повісті, оповідання, новели, нариси, оригінальні поетичні твори та поеми, прозові і поетичні переклади творів світової класики, наукові розвідки, дитячі прозові, поетичні та драматичні твори. Як член-кореспондент Академії наук здійснювала наукову роботу. А ще – громадський діяч, педагог, редактор, видавець... Цей перелік можна продовжувати. Вона знана в історії нашої культури як сестра Михайла Драгоманова, мати Лесі Українки. Усі її шестеро дітей були надзвичайно талановитими, володіли художнім словом. У пропонованому виданні відтворено яскраві сторінки її життєвої і творчої біографії, залучено до широкого вжитку її недруковані твори, нотатки, листи, які ще й досі невідомі широкому загалу і зберігаються у різних архівах.

83.3(4УКР)5 М 59 Мікула, Ольга Іванівна. Творчість Олени Пчілки і фольклор : монографія / О. І. Мікула. – Ужгород : Ґражда, 2011. – 312 с. : іл.  Дисертація є першим комплексним дослідженням фольклористичного й письменницького доробку Олени Пчілки. У роботі на основі поглибленого аналізу наукової спадщини дослідниці показано внесок Олени Пчілки в розвиток окремих жанрів фольклору (вертепна драма, народний епос, український гумор, легенди про „чуда”, обрядова поезія тощо), опрацьовано значний фактичний матеріал. Питання органічних зв’язків художньої творчості Олени Пчілки і фольклору розглядається в контексті різних теоретичних підходів до вивчення явища фольклоризму.

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, с. Колодяжне на Волині, 26-27 черв. 2014 р. / упоряд. А. Силюк, В. Комзюк. – Луцьк, 2014. – 312 с. : іл. – Назва обкл. : Леся Українка і родина Косачів в історії та культурі України та Волині. Науковий збірник. Вип. 51. У науковому збірнику вміщено статті та повідомлення учасників V Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 165-річчю від дня народження Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, яка відбулася в с.Колодяжне на Волині 26-27 червня 2014 року, присвячені дослідженням життя, творчої спадщини і увічнення пам’яті Олени Пчілки, Лесі Українки, інших представників відомої української родини Косачів-Драгоманових в контексті української та світової історії та культури. Окремі матеріали присвячені питанням організації діяльності літературних музеїв в сучасних умовах. Розраховане на науковців, краєзнавців, музейних працівників та широке коло шанувальників минувшини.

72  Н 34 Третяченко, Т. „Зостаюся з повагою Олена Пчілка” : з листування письменниці / Т. Третяченко // Наука і культура. Україна : щорічник / АН УРСР ; ред. кол. : О. Білаш, М. Малюк, О. Сергієнко. – К. : Знання, 1990. – Вип. 24. – С. 250-259 : фот. У цій книжці відбивається життя науки і культури України, маловідомі сторінки історії нашого народу, пекучі проблеми сучасності, відкриття, хроніка нашого відродження. До книги увійшло листування письменниці Олени Пчілки.

83.3(4УКР)5  І 90 Олена Пчілка // Історія української літератури XIX століття (70-90-ті роки) : підруч. для студ. філолог. спец. ВНЗ : у 2-х кн. – Кн. 1 / О. Д. Гнідан, Л. С. Дем’янівська, С. С. Кіраль ; за ред. О. Д. Гнідан. – К. : Вища шк., 2003. – С. 239-285. Розглянуто літературний процес в Україні 60-90-х років XIX ст. Проаналізовано розвиток реалістичних і натуралістичних тенденцій, виокремлено літературні портрети  О. Пчілки, П. Куліша, Л. Глібова, Ю. Федьковича, І. Франка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка, Я. Щоголева, І. Манжури, П. Грабовського, М. Кропивницького, М. Старипького, І. Тобіле-вича (І. Карпенка-Карого). Подано контрольні запитання та завдання до тем, список рекомендованої літератури. Для студентів, аспірантів, викладачів, широкого кола поціновувачів українського письменства.

63.3(4УКР) Х 82 Хорунжий, Юрій Михайлович. Горда жіноча душа : Олена Пчілка / Ю. М. Хорунжий // Хорунжий, Ю. М. Шляхетні українки : есеї-парсуни. – К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2003, 2004. – С. 5-22 : іл.  Документально-есеїстична книжка письменника Юрія Хорунжого присвячена драматичним, в більшості випадків трагічним, долям Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, Марії Старицької, Оксани Стешенко, Вероніки Черняхівської, Ірини Стешенко, Катерини Грушевської, Валерії О’Коннор-Вілінської, Надії Суровцової – щирих патріоток України, творців її культури, шляхетних не лише за походженням, а й за своїм чином. Видання ілюстроване унікальними світлинами, зокрема з фотоархіву автора і музейних фондів.

016:821.161.2.09"189/195"  П 11 П’ядик, Юрій. Пчілка Олена (Косач Ольга Петрівна) : твори / Ю. П’ядик // Українська поезія кінця XIX - середини XX ст. : бібліографія : антологія / Ю. П’ядик ; упоряд.-ред.: І. Г. П’ядик-Халявка, Н. Г. Дашкіна, С. П. Халявка ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка Нац. акад. наук України. – К. : К.І.С, 2020. – Т. 7 : Поли-Сем. – С. 233-252 : фот.  До видання ввійшли бібліографія творчості й літератури про поетів, які друкували вірші українською мовою в кінці ХIX- середині XX ст., зразки їхньої творчості, в тому числі про видатну українську письменницю – Олену Пчілку (Косач Ольгу Петрівну).

94(477)  Т 19 Тарасенко, Олеся. Олена Пчілка : полтавський відлік любові / О. Тарасенко // Тарасенко, О. Благословенне жіноче ім’я – Україна : жіночі портрети країни. – К. : Поліпрінт, 2021. – С. 171-178. „Благословенне жіноче ім’я — Україна (жіночі портрети країни)” – це книга, що створена як образ країни в портретах 30 видатних жінок, таких як Олена Пчілка, Леся Українка, Катерина Білокур, Софія Окуневська, Ліна Костенко, Лілія Подкопаева та інші. Українська жінка — це особливий та унікальний феномен, який не має аналогів у світі. Своїм талантом українські жінки внесли вагомий вклад в культуру, мистецтво, науку, політику, літературу та інші сфери життя рідної країни та світу. Без перебільшення і з гордістю можна констатувати, що про жінку-українку в світі ходять легенди. Українки ставали королевами, впливали на політику великих держав, з’являлися на картинах відомих художників і створювали відомі картини власноруч. Вони робили наукові відкриття, виступали на світових сценах, засновували школи і писали книжки. Тепер українська жінка з’являється на світових наукових конгресах, під українським прапором гордо стоять наші спортивні красуні, представляють свої мистецькі шедеври на світових майданчиках, входять у світові благодійні організації та перемагають на конкурсах краси. Про видатних українок повинен дізнатися весь світ!

Серебреннікова, Тетяна. Український народний орнамент О. П. Косач / Т. Серебреннікова. – К. : ТОВ ВД „АДЕФ-Україна”, 2022. –140 с. Автор Оксана Константиновська,  старша наукова співробітниця Музею видатних діячів української культури. Книгу присвячено першій грунтовній етнографічній роботі з української орнаментики Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки). Містить фотокопії першоджерела, його переклад сучасною українською мовою, відтворені сучасними українськими майстринями вишиті полотна, зразки ткання та писанки, а також сучасний одяг та реконструкції народного вбрання, оздобленого виключно ручною вишивкою за схемами з альбому.

 

***

Антипчук, Н. Журнал „Молода Україна” Олени Пчілки, його ідейно-естетична та виховна цінність / Н. Антипчук // Укр. мова і літ. в школі. – 2009. – № 6. – С. 39-43. 

Антипчук, Н. Часопис для дітей „Молода Україна” Олени Пчілки / Н. Антипчук // Дивослово. – 2010. – № 6 . – С. 39-43. 

Байло, Л. Олена Пчілка: горда жіноча душа : сценарій позакл. заходу / Л. Байло // Укр. мова і літ. в школах України. – 2018. – № 6. – С. 52-57.

Білаш, М. „Пчілка” означає трудівниця : до 170-річчя від дня народж. Олени Пчілки / М. Білаш // Пенс. кур’єр. – 2019. – 12 лип. (№ 28). – С. 11.

Бондаренко, О. Лауреати премії імені Олени Пчілки / О. Бондаренко // Літ. Україна. – 2016. – № 24-25. – С. 2.

Гажаман, Н. Олена Пчілка – „образ укр. Жінки” : рек. бібліогр. список до 160-річчя від дня народж. / Н. Гажаман // Укр. мова й літ. в серед. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 6. – С. 121-125.

Гриневич, В. Невгамовна Пчілка : до 165-річчя від дня народження О. Пчілки / В. Гриневич // Голос України. – 2014. – 17 лип. – С. 21.

Гуць, М. Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки : (деякі архівні матеріали, пов’язані з відкриттям пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві 1903 р.) / М. Гуць // Слово і час. – 2005. – № 10. – С. 58-66.

Данилець, О. Музей покаже газету, яку видавала Олена Пчілка / О. Данилець // Уряд. кур’єр. – 2020. – 15 січ. (№ 7). – С. 12.

Дрофань, Л. „Олена Пчілка з нами і за нас” / Л. Дрофань // Літ. Україна. – 2013. – 11 лип. (№ 26). – С. 1, 10-11.

Іскорко-Гнатенко, В. Маловідома сторінка біографії Олени Пчілки : перший київ. період / В. Іскорко-Гнатенко // Слово і час. – 2016. – № 9. – С. 103-109 : іл. 

Іскорко-Гнатенко, В. Сторінками київського життя Олени Пчілки : до 170-річчя від дня народж. / В. Іскорко-Гнатенко // Слово і час. – 2019. – № 7. – С. 33-53.

Ксендзук, Е. Бібліографування творчої спадщини Олени Пчілки / Е. Ксендзук // Бібліотечний форум України. – 2009. – № 2. – С. 26-27. 

Константинівська, О. Тролі й Олена Пчілка : кому муляє укр. вишивка, яка – попри Емський указ – підкорила Париж у 1878 році і неабияк зацікавила європейців / О. Константинівська // Україна молода. – 2020. – 6 жовт. (№ 95). – С. 12.

Кочерга, С. „Милая мама…”: емпативна інтерпретація епістолярного образу Олени Пчілки / С. Кочерга // Слово і час. – 2019. – № 10. – С. 37-43.

Мержвинська, Л. "Недаром звалась Пчілка – від Бога трудівниця" : сценарій театраліз. екскурсії по літ.-мемор. музею Лесі Українки в с. Колодяжному / Л. Мержвинська // Укр. мова й літ. в сучас. школі. – 2013. – № 9. – С. 65-71.

Мікула, О. Олена Пчілка про національні типи в українській словесності / О. Мікула // Мандрівець. – 2004. – № 4. – С. 31-35.

Новаківська, Л. Олена Пчілка і В. О. Сухомлинський про роль книги в духовному житті дитини / Л. Новаківська // Шкільна б-ка. – 2011. – № 19. – С. 3-5.

Памірська, Л. Леся Українка і традиції педагогічної школи Олени Пчілки / Л. Памірська // Укр. мова й літ. в серед. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 4. – С. 135-138.

Пушкар, Н. Чому вона звалась Пчілкою / Н. Пушкар // Голос України. – 2019. – 17 лип. (№ 133). – С. 8 : фот.

Тетеріна, О. Олена Пчілка: роль художнього перекладу в розвитку української літератури / О. Тетеріна // Дивослово. – 2013. – № 10. – С. 61-64. 

Третяченко, Т. Олена Пчілка і Гадяч : до 160-річчя письменниці / Т. Третяченко // Слово і час. – 2009. – № 7. – С. 116-120.

 

 

Інтернет ресурси:

 

Олена Пчілка : матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії  

Королева-мати: що треба знати про Олену Пчілку — матір Лесі Українки

Олена Пчілка – Академік І законодавиця мод:топ фактів про сильну жінку яка б легко "вписалася" в життя ХХІ ст.

Іваннікова, Л. Олена Пчілка: наукові грані таланту 

Скрипка, Т. Олена Пчілка: як одягалася інтелектуальна еліта України 

Кравченко, А. Між патріархатом і фемінізмом. Або що не вчать у школі про "велику мати" української літератури Олену Пчілку

170 років з дня народження Олени Пчілки, української письменниці, громадської діячки, етнографа, перекладача, члена-кореспондента ВУАН 

 

Підготувала Людмила Савко.