Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     > 

Віртуальні виставки

Найперше було слово...

2013-02-15
до Міжнародного дня рідної мови

 

Мова – душа кожної національності, її святощі,

її найцінніший скарб. В мові наша стара й нова

культура, ознака нашого національного визнання…

І поки живе мова – житиме й народ, як національність.

Не стане мови – не стане й національності: вона геть

розпорошиться поміж дужчим народом…

Іван Огієнко

 

Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.

Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їх духовними надбаннями. “До основних кваліфікаційних якостей громадянина входить активне володіння рідною мовою” (У.Аммон).

Білецький, А. О. Про мову і мовознавство : навч. посіб. для студентів філол. спец. вищ. навч. закл. / А.О. Білецький. – К. : АртЕк, 1996. – 224 с.

У пропонованому посібнику в доступній для широкого читача, жвавій і цікавій формі викладено основне коло проблем загального мовознавства: мова як знакова система і її відмінність від інших знакових систем, походження людської мови, її будова й особливості функціонування, взаємозв'язок мови й мислення, мови й суспільства, мови й культури, класифікація мов, систем письма тощо. Виклад теоретичного матеріалу супроводжено багатим і різноманітним ілюстративним матеріалом з багатьох індоєвропейських мов, а також східних (японська, китайська, турецька) мов, фактами з історії культури (літератури, мистецтва) та необхідними для кращого розуміння матеріалу відомостями з інших наук (філософії, фізики, біології тощо). Чільне місце в ілюстраціях та обговоренні теоретичних проблем посідає українська мова, адже вперше працю такого роду адресовано безпосередньо україномовному читачеві.

Бортняк, А. А. Ну що б, здавалося слова… : бесіди про культуру української мови / А. А. Бортняк. – К. : Укр. письм., 1994. – 73 с.

Відомий український поет Анатолій Бортняк протягом тривалого часу виступав з популярними бесідами про культуру мови. Ці бесіди склалися у книжку для тих, хто хоче вдосконалити свою мовну практику, прагне позбутися мовних помилок і вад.

Кочерган, М. П. Загальне мовознавство : підручник / М. П. Кочерган. – К. : Академія, 2003. – 464 с.

У підручнику розглянуто сумісність, предмет, завдання, місце загального мовознавства у системі наук про мову, основні аспекти теорії мови, широко розкрито суспільну природу, суспільні функції мови, національно-етнічні особливості буття мови.

Лучик, В. В. Вступ до слов’янської філології : підручник / В. В. Лучик. – К. : Академія, 2008. – 344 с.

У підручнику розкрито сутність, становлення й етапи розвитку слов'янської філології в її взаємозв'язках з історією, особливостями буття слов'янських народів, їх культурою, в тому числі писемністю, представлено різноманітні наукові теорії, що стосуються цієї проблематики. Філологічно цінни­ми є відомості про лексичні, фонетичні, граматичні ознаки праслов'янської мови, про відображені в ній матеріальні й духовні цінності давніх слов'ян, а також про літературні мови, мікромови і діалекти сучасних слов'янських народів. 

Мова – народ : висловлювання про мову та її значення в житті народу / упоряд. О. Тихий. – К. : Смолоскип, 2007. – 416 с.

У книзі “Мова – народ” зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів). Декілька розділів збірки (“Письменники, вчені та поети про роль та значення мови в житті народу”, “Ставлення до мови”, “Патріотизм”)  присвячені загальним питанням значення рідної мови, інші розділи (“Тарас Шевченко про мову”, “Доля української мови в історичному плані”, “Трохи статистики”) присвячені українській мові.

Огієнко, І. І. (Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови / І. І. Огієнко ; упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та прим. М. С. Тимошик. – К. : Либідь, 1995. – 296 с. : іл.

Фундаментальна праця визначного діяча українського відродження Івана Огієнка (написана 1949 р.) цінна тим, що в стислій, доступній формі оглядає тисячолітній період української літературної мови. Основні етапи розвитку мови – від княжої доби до наших днів – автор розглядає крізь призму різноманітних історичних факторів, ролі окремих письменників (від І. Котляревського, М. Максимовича, Т. Шевченка, П. Куліша до А. Кримського, Є. Тимченка, М. Рильського) в удосконаленні літературної мови, докладно з’ясовує, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30-х роках ХХ ст. 

Осипов, П. І. Чому ми так говоримо : науково-етимолог. довід. / П. І. Осипов. – К., 2008. – 248 с.

У довіднику наведені відомі фразеологізми (афоризми, крилаті вирази, ідіоми), а також окремі лексичні одиниці, що знаходяться в активному мовному обігу, а тому потребують ідентифікації й додаткового тлумачення. вказується на підґрунтя та процес зародження слів і виразів. 

Пилипчук, Д. Болять мені загублені слова…: мій додаток до першого тому Словника української мови у дванадцяти томах / Д. Пилипчук. – Біла Церква : Білоцерківська книжк. фабрика, 2012. – 624 с.

Книга містить ґрунтовний аналіз проблеми авторських ілюстрацій в новому двадцятитомному академічному тлумачному Словнику української мови, видання якого розпочато 2010 р. Крім того, автор подає переліки багатьох тисяч інших слів, “загублених” у поважних українських словниках останнього сорокаріччя.

Пономарів, О. Культура слова : мовностилістичні поради : навч. посіб. / О. Пономарів. – К. : Либідь, 2002. – 240 с.

У книзі даються поради щодо вибору слів, вимовних, на голосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора ґрунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитого в творах класичного та сучасного письменства.

Алмашова, Н. Лексика української мови. Групи слів за походженням, за вживанням / Н. Алмашова // Українська мова та література. – 2013. – № 1-2. –  С. 47-50.

Вервейко, Л. В. Стислий огляд виникнення й розвитку науки про мову. Місце мовознавства серед інших наук : заняття факультативу філолог. профілю / Л. В. Вервейко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. – № 11. –  С. 2-5.

Віцюк, А. Історичні витоки розвитку українського правопису / Алла Віцюк // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 1. – С. 18-21.

Горовий, Г. Зросійщення інформаційного простору як загроза національному суверенітету України / Г. Горовий // Пам'ять століть. – 2009. – № 1-2. – С. 198-207.

Данилюк-Кульчицька, О. Дослідження української мови та її діалектів вченими Східної Словаччини / О. Данилюк-Кульчицька // Українознавство. – 2012. – № 4 (45). – С. 244-247.

Кодиш, І. Є. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема..." : урок-проект. 6 клас / І. Є. Кодиш // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2012. – № 34-36. – С. 50-56.

Куляс, П. Вся і давність і обнова – українська мова / П. Куляс // Вища освіта України. – 2012. – № 4. – С. 13-24.

Матвіяс, І. Г. Взаємодія східноукраїнського й західноукраїнського варіантів літературної  мови в усталенні  норм у галузі  словотвору / І. Г. Матвіяс // Мовознавство. – 2012. – № 2. – С. 53-57.

Мізін, К. І. Нові напрями в українському мовознавстві: зіставна лінгвокультурологія / К. І. Мізін // Мовознавство. – 2012. – № 6. – С. 38-52.

Орлова, О. Учитель і державна мовна політика / О. Орлова, О. Гвоздьова // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2012. – № 9. – С. 8-14.

Півторак, Г. Українсько-білоруська писемно-літературна мова XIV-XVII ст.: діалектична основа та сфери використання / Г. Півторак // Слов’янські обрії : зб. наук. праць. – Вип. 4 / Нац. академія наук України. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2012. – С. 16-22.

Пономарів, О. Навчаємо мовної свідомості / О. Пономарів // Дивослово. – 2012. – № 7. – С. 39.

Романів, О.  Мова, наша мова – пісня стоголоса! : [сценарій свята] / О. Романів // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2012. – № 10. – С. 72-74.

Тараненко, О. О. Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця ХХ-початку ХХІ ст.) / О. О. Тараненко // Мовознавство. – 2012. – № 5. – С. 13-40.

Шарманова, Н. М. Кліше в українському телепросторі : прагматичний і метакомунікативний вияви / Н. М. Шарманова // Мовознавство. – 2012. – № 5. – С. 81-86.

Шершель, Л. Першою ознакою національності є мова / Л. Шершель // Демократична Україна. – 2013. – 18 січ. – С. 18.

 

Посилання по темі:

Вікіпедія

http://zik.ua/ua/news/2012/02/17/334700

http://beyond.ua/mijnarodniy-den-ridnoji-movi/

http://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=28

http://www.licasoft.com.ua/index.php/component/content/article/54-2012-06-06-05-25-10/26050-21-lutogo-mjnarodnii-den-rdno-movi.html

http://korysne.co.ua/tsikave-pro-ukrajinsku-movu/

http://ukrainskamova.at.ua/

http://www.dnipro-ukr.com.ua/articles_title-3902.html

http://kselezen.com/moe-lyubimoe/mizhnarodniy-den-ridnoyi-movi.html

 


Новини

2020-07-16

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Майстер неповторної внутрішньої сили", яка присвячена 120-річчю від дня народження Тодося Осьмачки.

2020-07-07

Шановні користувачі, для вас нова віртуальна виставка, присвячена 90-річчю вченого-мовознавця, заслуженого діяча науки і техніки України Петра Лизанця "Феномен професора Лизанця".

2020-07-03

Шановні користувачі, до вашої уваги нова віртуальна виставка "Видатні гетьмани України".

2020-07-01

Шановні користувачі, до вашої уваги нова віртуальна виставка "Служитель Божий і народний" з нагоди 155-річчя від дня народження Андрея Шептицього.