"Обручаю тебе, Марусю, зі сценою,
тепер мені є для кого писати драми",
– сказав на репетиції Кропивницький,
розчулений грою актриси, і одягнув свій бірюзовий
перстень на палець Марії Заньковецької.
Ім'я Марії Костянтинівни Заньковецької належить до числа тих великих людей, якими пишається український народ, яких шанують російський та інші слов'янські народи. Вона є представницею тієї блискучої плеяди майстрів української сцени, імена яких, за словами К. С. Станіславського, викарбувані "золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва".
Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що в створюваних сценічних образах уособлювала символ української жінки, тонко поєднуючи архетипне і вмотивовану психологічність. Талант М. Заньковецької багатогранний – лірична героїня, актриса комедійного плану. Та справжня стихія актриси – трагедія, в якій Заньковецька сягала висот античної трагедії. Вона царювала також у побутових драмах з натуралістичним елементом. Визначальними акторськими роботами М. Заньковецької вважаються трагедійні образи Олени у виставі “Глитай, або ж Павук” М. Кропивницького й Харитини в “Наймичці” І. Карпенка-Карого.
|