Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Віртуальні виставки
Михайло Вербицький – творець пісні, що стала символом нації
2015-02-24до 200-річчя від дня народження
"Вербицький для нас є не тільки музикантом, а й також символом нашого національного відродження в Галичині". С. Людкевич
Гімни належать до найбільших святинь будь-якого народу. Це ті слова, та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого. Є такий символ і в українців – це гімн Ще не вмерла Україна.
Композитор Михайло Вербицький – видатний прогресивний діяч української культури першої половини XIX ст. |
Композитор Михайло Вербицький – видатний прогресивний діяч української культури першої половини XIX ст. М. Вербицький плодотворно працював у різних галузях музичного мистецтва і створив низку талановитих хорових, оркестрових і музично-драматичних композицій. Його творчість мала особливо велике значення для демократичної культури західноукраїнських земель, що розвивалася в особливих і складних умовах. Високий художній рівень творів Вербицького, майстерність композиторського письма дають право називати його першим західноукраїнським композитором-професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних музичних шкіл і сучасники вважали його митцем-аматором. Творчість М. Вербицького — важлива сторінка в історії розвитку вітчизняного музичного мистецтва. |
Церква в с. Млини |
Михайло Вербицький народився на Надсянні у родині греко-католицького священика. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви. У 1828 році при перемишльській кафедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослужінні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти. Побачивши такий блискучий результат, Іван Снігурський запрошує з Чехії кваліфікованого диригента і композитора Алоїза Нанке: у Нанке Михайло Вербицький отримав ґрунтовну музичну освіту, зокрема, з композиції. Важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В. А. Моцарта, так і музика композиторів «золотої доби» української музики — М. Березовського та Д. Бортнянського. |
У 1833 р. він переїхав до Львова і вступив у духовну семінарію. Навчання Михайла Вербицького в семінарії проходило мляво. У 1837 р. він кинув богослов'я. Михайло Вербицький одружився, але сімейне щастя митця було недовгим. Через рік жінка померла, залишивши його із сином-немовлям. Через деякий час композитор знову повернувся до семінарії, де став керувати хором. Обтяженому сім'єю М. Вербицькому жилося нелегко. У період, коли він розставався із семінарією, доводилося заробляти на хліб уроками музики у приватних домах. Деякий час він викладав спів у вірменському монастирі бенедиктином, у 1842—1843 pp. працював диригентом хору Ставропігійського інституту. Незабаром композитор знову повертається до Перемишля, де завдяки протекції Івана Снігурського одержує посаду нижчого урядовця при консисторії. Матеріальні труднощі примусили його втретє вступити до семінарії та у 1850 р. прийняти сан священика. Після того він дістав посаду в с. Завадові, далі — в с. Залужа-Стрілки, а в 1852 р. став священиком невеликого села Млини, Яворівського району, біля Перемишля, де жив до самої смерті. |
Могила М. Вербицького у с. Млини |
Ще перед закінченням семінарії Михайло Вербицький вдруге оженився, але нова дружина теж невдовзі померла. Твори Вербицького тривалий час — приблизно до Другої світової війни — становили основу репертуару західноукраїнських виконавських колективів. Важко назвати будь-який концерт чи святковий вечір того періоду, на якому б не звучала його музика. Композиції Вербицького міцно увійшли у практику домашнього музикування, витіснивши звідтіль низькопробні зразки зарубіжного бюргерського мистецтва. На його творчих традиціях виховувалося ціле покоління західноукраїнських музикантів, які з великою пошаною і любов'ю ставились до корифея рідного музичного мистецтва. Творча спадщина Михайла Вербицького — одне з найцінніших надбань української культури. Він належить до яскравих представників національної композиторської школи, що сприяли в XIX столітті активному духовному злету українського суспільства. Ще за життя Вербицький здобув визнання як талановитий музикант, творець улюблених і добре знаних хорів, солоспівів, популярної театральної музики. М. Вербицького високо поціновували чільні діячі української культури, зокрема Іван Франко. А один з найавторитетніших і прославлених митців України композитор Станіслав Людкевич 1934 року відзначав: "Вербицький для нас є не тільки музикантом, а й також символом нашого національного відродження в Галичині". |
Україна. Президент (2014–...; П. О. Порошенко). Про відзначення 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-ї річниці першого публічного виконання національного гімну : указ від 12.01.2015 р. № 6/2015 // Урядовий кур’єр. – 2015. – 14 січ. – С. 4. ; Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 2. – С. 21. Вербицький М. М. // Енциклопедія історії України : в 5 т. Т. 1 : А - В / ред. рада : В. М. Литвин [та ін.] ; редкол. : В. А. Смолій [та ін.]. - К. : Наукова думка, 2003. – С. 477-478. Вертіль, О. Живі України і слава, і воля : 140 років від дня смерті автора музики Національного гімну України Михайла Вербицького / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 229. – С. 1, 10. Гончаренко, Л. Микола Вербицький-Антіох (1843–1909) : 170 років минуло цієї зими з дня народження автора перших рядків нашого Гімну / Л. Гончаренко // Українська культура. – 2013. – № 3. – С. 44. Горицвіт, Сергій. Відзначаємо 150-річчя славня і 200-річчя музики гімну України Михайла Вербицького / С. Горицвіт // Слово Просвіти. – 2015. – 12-18 лют. – С. 16. Димкевич, В. Один із творців Національного Гімну: 15 січня минає двадцять років, як Верховна Рада України ухвалила Указ про державний Гімн України. Було затверджено музичну редакцію, автором якої, є талановитий музикант, диригент, священник Михайло Вербицький / В. Димкевич // Шлях Перемоги. – 2012. – № 1-2. – С. 8. Марухняк, Йосип. Дорогами Михайла Вебрицького : [до 200-річчя автора музики до гімну “Ще не вмерла Україна”] / Й. Марухняк // День. – 2015. – 6-7 лют. – С. 16. Околітенко, Н. Він окрилив наш славень : життєвий шлях Михайла Вербицького / Н. Околітенко // День. – 2014. – 31 січ.-1 лют. – С. 8. Пастернак, Н. Шляхами Михайла Вербицького : до 200-річчя від дня народж. М. Вербицького та 150-річчя першого публ. виконання нац. гімну / Н. Пастернак // Культура і життя. – 2015. – 30 січ.-5 лют. (№ 5). – С. 20. Середа, В. Його Бог обдарував : [минає 200 річчя від дня народж. автора музики до нашого нац. Гімну – Михайла Вербицького] / В. Середа // Експрес. – 2015. – 22-29 січ. – С. 11. |
Новини
Україна - країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси. Всім кому цікаве мистецтво створення українських прикрас пропонуємо віртуальну виставку "Ювелірна" самоідентифікація: історія українських прикрас".