Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

   >     > 

Електронна бібліотека з власних матеріалів

       9 випуск “Наукового збірника” товариства “Просвіта” в Ужгороді за 1932 рік вміщує чотири унікальні розвідки про Закарпаття. Зокрема, історію краю в ХІV столітті, написану відомим науковцем В. Гаджегою. Цікавими для дослідників стануть опубліковані написи на церковних предметах у храмах нашого краю, зібраних В. Саханевим. Варті уваги краєзнавців й розвідка А. Шаша “Нарис соціальної й господарської історії Шенборнської латіфундії Мукачівсько-Чинадієвської в першій половині ХVІІІ ст.” та дослідження Ф. Габріеля про правління родини Другетів в Ужгороді.

 


Науковий збірник Товариства «Просвіта» в Ужгороді за 1928-1929 роки вміщує п’ять літературно-наукових розвідок. Зокрема, статті Василя Гаджеги про життя і творчість Михайла Лучкая та про дві найдавніші грамоти зі збірника, виданого Антонієм Годинкою; дослідження покрайніх записів на підкарпатських церковних книгах Івана Панькевича й літературознавчу статтю Ю. А. Яворського про баладу про козака й духовну пісню про грішних людей. Тут також опубліковано юридичну публікацію Тодота Галіпа «Звичаєве право спадкове на Верховині, яко джерело діючого права».

 


       Науковий збірник товариства “Просвіта” в Ужгороді за 1935 рік зберігає свою цінність, перш за все, завдяки авторського складу, адже серед авторів статей та редакційної ради –  відомі науковці того часу Августин Волошин, Василь Гаджега, Володимир Бирчак, Іван Панькевич, чеський історик-архівіст Франтішек Габріель.
       Варте уваги і те, що стаття І. Панькевича “До питання про класифкацію південно-карпатських говорів межи Латорицею і Боржавою” та стаття Ф. Габрієля про переміщення населення Ужанської жупи доповнюють і поглиблюють зміст одна одної.
 

Детально

Монографія “Триста років українського театру: 1619-1919”, створена українським істориком мистецтва і театру, політичним діячем Дмитром Антоновичем (1877-1945) вийшла у Празі 1925 року, дотепер не втратила своєї наукової ваги завдяки широкій ерудиції автора, об’єму проаналізованих джерел та мистецьких подій. Важливим доповненням видання є ґрунтовна бібліографія та іменний покажчик згаданих імен.


 

Детально

“Походові пісні”, тобто пісні-марші на слова та музику Івана Булеци, видані в Ужгороді 1935 року становлять інтерес не тільки як музичні твори. Це – своєрідний відбиток культурного життя Ужгорода періоду Чехословаччини, а також цікаві штрихи історії пожежної справи. Адже автор, вчитель за професією, був головою культурного комітету спільноти пожежних дружин тодішньої Підкарпатської Русі та комендантом спілки пожежних дружин Ужгорода.
 

Детально

“Сокращенный обиход нотнаго пђнія” – це нотне зібрання Богослужбових текстів протягом Літургійного року, яке включає в себе молитви нічного чування, Утренню, наспіви восьмиголосся тощо.
 


Збірник пісень – фактично перше представлення музикантам нашого краю українських пісень, зібраними дослідниками фольклору в різних місцевостях тогочасної підросійської України в середині ХІХ століття і запропонованих до друку у 1861 році.
У нашому краї збірник було видано у двадцятих роках ХХ століття транслітерованим чеською мовою. Пізніше ці пісні, думки і шумки (журливого та веселого змісту) широко  використовувались у діяльності аматорських хорів та театральних гуртків “Просвіти”.

 

Детально

  “Козацькђ народнђ думы невольницькђ” – унікальне видання 1927 року просвітянської серії, яка на той час налічувала  68 книг.
  Збірка вмістила чотири найбільш відомі думи – “Утеча трьох братів з Азова”, “Маруся Богуславка”,  “Самійло Кішка” та “Олексій Попович”.
  Це видання було першим знайомством жителів Закарпаття з козацькими думами України.

 

Детально

Монографія М. В. Бабенчикова “Народное декоративное искусство Украины и его мастера” (М., 1945) – перше повоєнне видання, в якому викладено коротку історію декоративно-ужиткового мистецтва України, докладно проаналізовано головні жанри і види цього мистецтва та подано відомості про найпопулярніших майстрів.

 

Детально

“Історичні пісні” Василя Щурата (1871-1948), українського педагога, літературознавця, поета і перекладача вийшли у Львові у серії “Українська бібліотека” (1937) – одна з книг, що репрезентують цю багатогранну постать, як поета, зацікавленого історією України та сучасним автору непростим сьогоденням.
В. Щурат вірив, що “поезія вогню, з руїн виходить тріумфально…” і в найтяжчі дні вірив у те, що “…щось то ще вродить на Україні”. Ціла низка історичних постатей з нашого історичного минулого проходить перед читачем – від князя Святослава до Івана Підкови.
Як зазначав у своїй передмові до книги літературознавець М. Струтинський “Історичні пісні” Василя Щурата є “… показовою лекцією для тих письменників – сучасників автора, що на минуле України дивилися через окуляри московських та польських істориків”.

 

Детально

“Закарпатська Франкіана” –  збірник наукових статей, есе, художніх творів, бібліографічних джерел, приурочений до 160-річчя від дня народження Івана Франка.  У цьому виданні вперше подано під однією обкладинкою і твори Івана Франка, що підтверджують зацікавлення цього письменника, мислителя і громадського діяча історією, культурою та тогочасними реаліями Угорської Русі, тобто нашого краю, і праці науковців, що аналізують вплив творчості та постаті Івана Франка на громадське і культурне життя Закарпаття. Окрім того, у збірнику акумульовано історію закарпатського франкознавства та його джерельну базу, а також представлено художні твори сучасних письменників, присвячені Івану Франку.
 

Детально

Збірник матеріалів “Іван Чендей у колі сучасників”, підготований до 95-річчя від дня народження українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, – спроба показати не тільки постать митця, але й епоху, в якій він жив і творив. Адже під однією обкладинкою зібрано публіцистичну спадщину письменника, який чимало писав про видатних сучасників; спогади, статті, есе, художні твори літературознавців, колег по перу, журналістів, друзів, рідних, які особисто знали митця, аналіз його епістолярної спадщини та доповнення бібліографічного покажчика про життя і творчість Івана Чендея.
 

Детально

    Монографія являє собою комплексне дослідження народної вишивки українців Закарпаття у хронологічних рамках ХІХ – першої половини ХХ століття з поєднанням інструментарію мистецтвознавства, етнології та історії, окреслює її зв’язок з соціальним становищем, побутом, звичаєвістю, світоглядом та естетикою народу, типологією закарпатської української вишивки та її особливості у кожній етнографічній групі.
    Дослідження вводить у науковий обіг важливий фактографічний матеріал, подає докладну історіографію піднятої теми.
 

Детально

“Народна культура й культура особистості” – таку назву має збірник із шести лекцій професора Марбурзького університету, відомого німецького філософа і педагога Пауля Наторпа, що вийшли 1921 р. у Львові в серії “Бібліотека педагогічних творів” у перекладі на українську М. Галущинського. Наскрізна ідея лекцій – домагатися безперервності, єдності і цілісності народної освіти, тобто поєднання виховання в сім’ї, школі, різних просвітньо-культурних товариствах з тим, щоб кожна людська особистість відчувала себе вільною, була здатною діяти у спільноті, а цій спільноті прищеплювати риси, які характеризують націю – і тільки тоді держава матиме сильну, тривку основу.

Детально

     “Артисты Московскаго художественного театра за рубежомъ” – збірник статей про цей унікальний театр виданий тоді, коли один відрізок історії МХАТу завершився, а другий ще не почався. Книга виходила у Празі 1922 року у видавництві “Наша рђчъ” під час гастролей МХАТу у Празі після тріумфальних поїздок по країнах Східної Європи.
     Редактор і упорядник збірника, відомий мистецтвознавець Сергій Маковський, тоді – вже емігрант, напевно, особливо глибоко усвідомлював відчуття повороту історії і необхідність зафіксувати цей момент. Імена деяких авторів збірника на довгі роки лишались замовчуваними або забутими, деякі з статей були відомі з купюрами, як, наприклад, спогади О. Кіппер-Чехової.
     Тому збірник досі не втратив свою цінність для фахівців-театрознавців та русистів.
 


      “За крашанку – писанка” Варфоломія Євтимовича – брошура, що вийшла у польському місті Каліш 1928 році у видавництві “Чорномор”, організованому, в основному, представниками української інтелігенції, що потрапила у Польщу в складі інтернованої 1920 року армії УНБ. Автор, підполковник армії УНБ, і, вочевидь, історик, на сторінках своєї праці дає аргументовану відсіч герцогу Лейхтенберському, родичу царської сім’ї Романових, який опублікував, що ніякої України, окремого українського народу та його мови ніколи не було і бути не може. В. Євтимович, використовуючи історичні факти, дослідження мовознавців та етнологів, доводить протилежне – повну нетотожність історії та культури України та Московії, викриває одвічну загарбницьку суть наших північних сусідів, закінчуючи свою працю словами “…до нової федерації України з Москвою не прийде ніколи”.
 


А.І. КОРЕЦЬКИЙ ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: НАУКОМЕТРИЧНИЙ АСПЕКТ

 


     Книга Філарета Колесси “Українські народні думи”,  що вийшла друком 1920 року у Львові у серії “Загальна бібліотека “Просвіти” – найавторитетніше і найповніше на той час видання з дослідженням історії кобзарства, нотами та репродукціями малюнків та фотографій кобзарів.
     Філарет Колесса (1871-1947) – відомий український фольклорист, композитор, музико- і літературознавець, автор численних праць про український народний мелос.
     Видання дотепер зберігає своє значення як у ґрунтовному дослідженні теми, так і фіксації матеріалу, який незабаром у тридцяті роки ХХ століття нещадно знищувався.
 

Детально

      Думки і пісні” Амврозія Метлинського (1814-1870), що вийшли у Львові 1897 року, доповнені передмовою та невеликою аналітичною статтею Кирила Студинського (1868-1941), відомого літературознавця та громадського діяча Галичини.
      Представляючи творчість А. Метлинського, науковця, фольклориста і поета, К. Студинський писав: “Метлинському треба признати в українській літературі місце першого поета-романтика, що вплинув не лише на напрям літературний в відроджуючім ся письменстві в Галичині, але також в поезіях Шевченка”.
 

Детально

     Видання “Притисянські гончарні вироби”, що вийшла у Будапешті у 1934 року, вийшло у серії “Етнографічні пам’ятки” Угорської академії наук, подає оглядову статтю Кароя Віткі, а також докладний список та опис ілюстрацій, де представлені вироби народної кераміки з різних місцевостей угорської Притисянщини.
 


Новини

2021-04-03

4 квітня - Міжнародний день Інтернету, тож це свято для всіх і кожного, хто любить поюзати на просторах всесвітньої мережі. З цієї нагоди ми підготували для вас віртуальну виставку "Творці віртуального простору".

2021-03-29

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Книжковий спалах", на якій представлено книги, які наша бібліотека отримала завдяки Українському інституту книги.