“Козацькђ народнђ думы невольницькђ” – унікальне видання 1927 року просвітянської серії, яка на той час налічувала  68 книг.
  Збірка вмістила чотири найбільш відомі думи – “Утеча трьох братів з Азова”, “Маруся Богуславка”,  “Самійло Кішка” та “Олексій Попович”.
  Це видання було першим знайомством жителів Закарпаття з козацькими думами України.

 

Монографія М. В. Бабенчикова “Народное декоративное искусство Украины и его мастера” (М., 1945) – перше повоєнне видання, в якому викладено коротку історію декоративно-ужиткового мистецтва України, докладно проаналізовано головні жанри і види цього мистецтва та подано відомості про найпопулярніших майстрів.

 

“Історичні пісні” Василя Щурата.

“Закарпатська Франкіана” –  збірник наукових статей, есе, художніх творів, бібліографічних джерел, приурочений до 160-річчя від дня народження Івана Франка.  У цьому виданні вперше подано під однією обкладинкою і твори Івана Франка, що підтверджують зацікавлення цього письменника, мислителя і громадського діяча історією, культурою та тогочасними реаліями Угорської Русі, тобто нашого краю, і праці науковців, що аналізують вплив творчості та постаті Івана Франка на громадське і культурне життя Закарпаття. Окрім того, у збірнику акумульовано історію закарпатського франкознавства та його джерельну базу, а також представлено художні твори сучасних письменників, присвячені Івану Франку.
 

Збірник матеріалів “Іван Чендей у колі сучасників”, підготований до 95-річчя від дня народження українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, – спроба показати не тільки постать митця, але й епоху, в якій він жив і творив. Адже під однією обкладинкою зібрано публіцистичну спадщину письменника, який чимало писав про видатних сучасників; спогади, статті, есе, художні твори літературознавців, колег по перу, журналістів, друзів, рідних, які особисто знали митця, аналіз його епістолярної спадщини та доповнення бібліографічного покажчика про життя і творчість Івана Чендея.
 

    Монографія являє собою комплексне дослідження народної вишивки українців Закарпаття у хронологічних рамках ХІХ – першої половини ХХ століття з поєднанням інструментарію мистецтвознавства, етнології та історії, окреслює її зв’язок з соціальним становищем, побутом, звичаєвістю, світоглядом та естетикою народу, типологією закарпатської української вишивки та її особливості у кожній етнографічній групі.
    Дослідження вводить у науковий обіг важливий фактографічний матеріал, подає докладну історіографію піднятої теми.
 

“Народна культура й культура особистості” – таку назву має збірник із шести лекцій професора Марбурзького університету, відомого німецького філософа і педагога Пауля Наторпа, що вийшли 1921 р. у Львові в серії “Бібліотека педагогічних творів” у перекладі на українську М. Галущинського. Наскрізна ідея лекцій – домагатися безперервності, єдності і цілісності народної освіти, тобто поєднання виховання в сім’ї, школі, різних просвітньо-культурних товариствах з тим, щоб кожна людська особистість відчувала себе вільною, була здатною діяти у спільноті, а цій спільноті прищеплювати риси, які характеризують націю – і тільки тоді держава матиме сильну, тривку основу.

     “Артисты Московскаго художественного театра за рубежомъ” – збірник статей про цей унікальний театр виданий тоді, коли один відрізок історії МХАТу завершився, а другий ще не почався. Книга виходила у Празі 1922 року у видавництві “Наша рђчъ” під час гастролей МХАТу у Празі після тріумфальних поїздок по країнах Східної Європи.
     Редактор і упорядник збірника, відомий мистецтвознавець Сергій Маковський, тоді – вже емігрант, напевно, особливо глибоко усвідомлював відчуття повороту історії і необхідність зафіксувати цей момент. Імена деяких авторів збірника на довгі роки лишались замовчуваними або забутими, деякі з статей були відомі з купюрами, як, наприклад, спогади О. Кіппер-Чехової.
     Тому збірник досі не втратив свою цінність для фахівців-театрознавців та русистів.
 

      “За крашанку – писанка” Варфоломія Євтимовича

А.І. КОРЕЦЬКИЙ ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: НАУКОМЕТРИЧНИЙ АСПЕКТ

     Книга Філарета Колесси “Українські народні думи”,  що вийшла друком 1920 року у Львові у серії “Загальна бібліотека “Просвіти” – найавторитетніше і найповніше на той час видання з дослідженням історії кобзарства, нотами та репродукціями малюнків та фотографій кобзарів.
     Філарет Колесса (1871-1947) – відомий український фольклорист, композитор, музико- і літературознавець, автор численних праць про український народний мелос.
     Видання дотепер зберігає своє значення як у ґрунтовному дослідженні теми, так і фіксації матеріалу, який незабаром у тридцяті роки ХХ століття нещадно знищувався.
 

      "Думки і пісні” Амврозія Метлинського.

     Видання “Притисянські гончарні вироби”, що вийшла у Будапешті у 1934 року, вийшло у серії “Етнографічні пам’ятки” Угорської академії наук, подає оглядову статтю Кароя Віткі, а також докладний список та опис ілюстрацій, де представлені вироби народної кераміки з різних місцевостей угорської Притисянщини.
 

Спарений 3-4 номер журналу “Культурологічні джерела” за 2005 рік подає інформацію про минуле і сьогодення одного з найстаріших  культурних осередків краю – Закарпатського обласного центру народної творчості. Розповідається про становлення та подальшу розбудову закладу впродовж шістдесятилітного періоду. Запропоновані матеріали згруповані у чотирьох розділах. Перший знайомить із трудовим колективом на сучасному етапі. Другий представляє статті-спогади, авторами яких є відомі особистості краю, які свого часу трудилися в установі або тісно співпрацювали. Третій розкриває бібліографію видань, четвертий – фотоматреіали.
 

Другий номер щоквартальника “Культурологічних джерел” за 2005 рік відкриває “Культурна мозаїка Закарпаття” це – події, які відбувалися в краї протягом квітня-червня. Ряд статей описує творчі конкурси, які проводилися на Закарпатті і в сусідніх країнах (Румунія та Словаччина), в них взяли участь вихованці мистецьких шкіл краю.
Цікавим досвідом роботи ділиться німецький фольклорний ансамбль “Швалбах”, що діє у м. Свалява і створений з ініціативи голови Свалявської районної організації “Німецька громада” Вольдемара Цанька. Колектив нараховує 9 учасників, більшість з яких етнічні німці. Репертуар даного ансамблю складають пісні, які передавалися від старшого покоління і яке не забувало своє коріння.
Також номер вміщує статті відомого вченого-фольклориста Івана Хланти “Фольклор – джерело натхнення” та “Відкривати нові таїнства танцю”, які присвячені життю і творчості відомих діячів краю: фольклористці Ірині Галайді та хореографу Михайлу Сачку.
Для викладачів вокалу подано методичну розробку “Виховання голосу на основі національних співочих традицій”. І, традиційно, подано ряд статей до ювілеїв визнаних постатей краю: до 65-річчя заслуженого працівника культури Михайла Коцана, до 75-річчя заслуженого артиста України, композитора Миколи Попенка та до 50-річчя Ужгородської дитячої школи мистецтв.
 

Перший номер журналу “Культурологічні джерела” за 2005 р., присвячений висвітленню питання історії становлення професійної музичної  традиції Закарпаття, а також розкриває символізм української писанки. Розповідається про багаті культурні традиції Мукачівського району Закарпатської області, який населяють українці, німці, росіяни, угорці, білоруси, які бережуть свої обряди і звичаї. Є ряд статей, присвячених 60-річним ювілейним датам: члену Національної спілки художників України, керамісту Ендре Гіді та Ужгородській музичній школі ім. П. Чайковського, в яких висвітлюється життя  і творчість відомого майстра та історія становлення і розвитку школи. Журнал також містить рецензію відомого науковця краю Івана Хланти “Таїна вишиваного полотна” на книжку Наталії Герцег “Оксамитовий світ вишивки”, де ґрунтовно проаналізовано матеріал зібраний в книжці. Стаття “Талант + бажання+ можливості”, присвячена творчості народного артиста України Степана Гіги, про його плани та задуми.
 

Альбом “Grafika”, що містить 20 оригінальних ліногравюр видатного угорського художника-графіка єврейського походження Єне Морваї (1902-1945) – практично єдине видання творів цього автора, що дійшло до нас. Тривалий час художник жив у м. Мукачево, викладав малювання у Мукачівській єврейській гімназії.
Мотиви ліногравюр – пейзажі, жанрові сценки та типажі представників різних етнічних груп, що характерні для Закарпаття. Передмову до видання написав відомий празький мистецтвознавець Макс Брод.
 

Підмогильний О.О. Адміністративна відповідальність за вчинення порушень законодавства про закупівлі.

У практичному посібнику дослідженні питання застосування в України адміністративної відповідальності за порушення законодавства про закупівлі, що встановлена диспозицією статті 164-14 КУпАП.
Доступність викладення інформативного матеріалу надасть змогу всім зацікавленим особам детально ознайомитись зі всіма тонкощами застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства про закупівлі – від загальних засад та підстав притягнення до відповідальності за статтею 164-14 КУпАП до порядку та практики судового розгляду адміністративних справ та виконання постав про накладення адміністративного стягнення.
Практичний посібник стане у нагоді службовим (посадовим) особам тендерних комітетів, уповноваженим особам замовників торгів, учасникам процедур закупівлі, працівникам контролюючих, правоохоронних та судових органів, представникам громадськості, студентам, курсантам, викладачам навчальних закладів тощо.

Книга Євгенія Недзельського (1894-1961) “Угро-русскій театръ”, що вийшла друком у серпні в Ужгороді нині не тільки бібліографічна рідкість,
але й видання, де вперше зібрано дані про театральне мистецтво Закарпаття, про народну обрядовість як першооснову театральності,
про соціальне тло, конфлікт національних та політичних інтересів різних угрупувань інтелігенції тодішньої Підкарпатської Русі.

 

"Мелодія цвітіння" - друга книга віршів Наталії Гумен, молодого науковця з Ужгорода. Вона - про одвічні людські цінності і почуття, інтерпретовані через призму їх поетичного сприйняття  нашим сучасником.