Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"
Закарпатської обласної ради
Унікальне Закарпаття
Совине гніздо
Шпихлір і винний погріб — архітектурна пам'ятка національного значення у місті Ужгороді, виникнення якої датується 1781 роком. Споруда належить до службового типу приміщень і є цінним прикладом побудови господарських об'єктів, які створювались у кінці 18 столітті. Місцеві жителі та історики по відношенню до архітектурної пам'ятки вживають і інші назви: «Совинне гніздо», «Богольвар»
Ужгородська синагога
Ортодоксальна синагога в Ужгороді була відкрита громадою євреїв-ашкеназі в 1904 році. Авторами проекту стали архітектори Ференц Саболч і Дюла Папп. В цей час місто було у складі Австро-Угорської імперії, проте міська влада пожертвувала дуже цінну ділянку землі на березі річки Уж для втілення в життя мрії єврейської громади Закарпаття - будівництва синагоги. У 1944 році, після знищення закарпатських євреїв, доля синагоги змінилася. У 1947 році радянська влада віддала синагогу Міністерству культури СРСР, де була заснована філармонія, яка й до сьогодні залишається головним концертним залом Ужгорода
Печера "Молочний камінь"
Молочний камінь — карстова печера в Українських Карпатах; геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована в Тячівському районі Закарпатської області, на північ від села Велика Уголька, в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву. Загальна довжина печери становить 92 м., об'єм – 63 квадратних метри. У печері є кальцитові напливні форми – сталактити (розміщені навпроти входу)
Долина нарцисів
Музей лісу і сплаву
Музей лісу і сплаву — єдиний у своєму роді у Європі. Розташований біля села Синевир (Міжгірський район, Закарпатська область), на річці Озерянці (Чорна Річка), по якій колись сплавляли ліс, постачаючи його до Угорщини
Водоспад Гук
Однокаскадний красень, прогулянка до якого може стати прекрасним варіантом як зимової днини, так і влітку. Не ховайте фотоапарат в рюкзак: довкола казкові пейзажі гір Ґорґани, пряма і переважно асфальтована дорога вздовж мальовничого потоку Женець зі скельними виступами та височенними смереками понад водою
Озеро Синевир
Синевир — найбільше озеро Українських Карпат. Розташоване в Хустському районі Закарпатської області, в гірському масиві Внутрішні Горгани.
Озеро вважається найцікавішим об'єктом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна — 22-24 м.
Хустський замок
Хустський замок — фортифікаційна споруда, що існувала в XI—XIII століттях у місті Хусті (Закарпатська область). Замок був побудований як угорська королівська фортеця для захисту соляного шляху з Солотвина, зокрема Хустських воріт, і прикордонних районів. Його будівництво почалося в 1090 році та було закінчено за короля Бели ІІІ у 1191 році. Про замок згадує турецький мандрівник Евлія Челебі «Хустський замок розташований на вершині гори Хасана. Мури його високі і товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота його вже сягає неба. Житлові будівлі, повернуті вікнами на схід, здіймаються одна над одною. Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков — залізом, хрести на них — з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і він змушений, з повагою до них, опускати погляд»
Палац графів Шенборнів
Замок Берегвар, або резиденція та мисливське угіддя графів Шенборнів – родинне гніздечко, в якому в любові та злагоді виросло не одне покоління знатного роду. З архітектурної точки зору замок Шенборнів – справжня перлина Закарпаття. Унікальна будівля тим, що досі знаходиться майже в первісному вигляді.
Середнянський замок
Замок тамплієрів у Закарпатті – Середнянський замок, а точніше його руїни, в селищі Середнє, яке знаходиться недалеко від Ужгорода.
Могутність і багатство стародавнього чернечого ордену викликало захоплення навіть у європейських монархів. Скарбниця лицарів, що приміряли рясу, після першого хрестового походу невпинно зростала. Однак, не золото, а інший скарб підгірних руд – сіль, приносила тамплієрам повагу і невимовний прибуток. Настільки дорогоцінний для середньовічної Європи товар мав потребу в охороні. Щедрий карпатський край безустанно привертав завойовників, а його торговельні шляхи – злодіїв і бандитів.
Чинадіївський замок (Замок Сент-Міклош)
Чарівне Закарпаття славиться не лише своїми неймовірно красивими краєвидами, а й великою кількістю історичних пам’яток, особливо замками. На відстані 12 км від Мукачево, серед гірських схилів та на березі річки Латориця знаходиться невелике селище Чинадійово. Саме в цьому селі розташований один із найвідоміших замків Закарпаття – Чинадіївський замок «Сент-Міклош».
Невицький замок
Невицький замок – один з найбільш древніх закарпатських замків, що володіє довгою і дуже цікавою історією, а його автентичність, як стверджують фахівці, не має рівних у всій Європі. Сьогодні він по праву вважається однією з найцінніших архітектурних пам’яток Закарпаття, хоча, на превеликий жаль, зараз замок знаходиться в дуже жалюгідному стані. Грубо кажучи, від його колишнього вигляду трохи залишилося – одні руїни, які продовжують знищуватися часом і людською байдужістю.
Мукачівський замок "Паланок"
Мукачівський замок – один із найцінніших пам'яток історії та військової архітектури ХIV-ХVІІ ст. Це зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, в якому поєднанні різні стилі. Замок Паланок в Мукачево – мабуть, найвідоміший і найпопулярніший зі всіх замків Закарпаття. Також це одна з найдавніших фортець в Україні, що знаходиться в закарпатському місті Мукачево і привертає увагу відразу ж при в’їзді в місто, оскільки замок розташований на горі, велично піднімає його.
Ужгородський замок
У́жгородський за́мок — фортифікаційна споруда в Ужгороді (Закарпатська область, Україна). Розташований поруч із центром міста, на вулиці Капітульній. Нині використовується як краєзнавчий музей. Відноситься до IX століття. Це була твердиня на одному з горбів над поселенням білих хорватів. На той час замок мав вигляд дерев'яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Тоді ця територія була заселена слов'янами — білими хорватами. Тут було князівство, на чолі якого стояв князь Лаборець. У найдавнішій ужгородській хроніці "Геста гунгарорум" зазначається, що Ужгородський замок і вся прилегла територія належала Лаборцю. Коли на князівство напали мадяри, населення стало до боротьби. Про це також пише Руський Літопис Нестора 898 року: "Пришедше от востока (угри) и устремяшеся через горьі великьія, иже прозвашася горьі Угорьскьія, и почаша воєвати на живущая ту".