Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

Віртуальні виставки

2005  2006  2007  2008  2009  2010  2011  2012  2013  2014  2015  2016  2017  2018  2019  2020  2021  Всі виставки

„З рідним словом міцніє держава”

2019-11-07
(до Дня української писемності та мови)
День української писемності та мови відзначається 9 листопада.
 
Його встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року «на підтримку ініціативи громадських організацій... в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».
переглянути

Душа його пісень жива

2019-11-03
до 70-річчя від дня народження Володимира Івасюка
Володимир Михайлович Івасюк (4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька область – 24/27 квітня 1979, Брюховицький ліс під Львовом) – український композитор-виконавець, поет. Герой України (2009, посмертно). Один з основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Відомий як музикант, Володимир був і неординарним живописцем…
переглянути

Трагедія Бабиного Яру

2019-09-26
до роковин трагедії

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими". Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

 

переглянути

"Живою мовою свого краю"

2019-09-16
до 60-річчя від дня народження письменника, журналіста, видавця, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Мирослава Дочинця
«Найвищий для мене чин – Книга. Та книга, де букви, як і трава, мають свою барву, свій пахощ. 
Темна тайна – письмо, а хист писемний – то дар Духа.
Письмовець – як волхв, що виправдовує перед лицем Господа перебування свого народу на землі.
Треба перейти всі раї і пекла земні перед тим, як узятися за перо.
Аби писемне слово було світлою тінню того Слова, що було справіку.
І смисл усякого письма в тому, щоб укріпити в людності дух доброчесности – найбільше з благ.
Щоб покликати людину на проблиск світла в чорноті»
                                                                          М. Дочинець
 
Мирослав Дочинець — український письменник і журналіст, член Асоціації українських письменників (2003) та Національної спілки письменників України (2007), лауреат Шевченківської премії (2014).
Усім шанувальникам сучасної української прози має бути знайоме ім’я Мирослава Дочинця. Він упевнено займає провідне місце в списку найпопулярніших авторів сьогодення, а його твори б'ють рейтинги продажів в усіх книгарнях України.
переглянути

"Світ українського слова"

2019-09-05
до Міжнародного дня грамотності
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля... 
                                      М. Рильський   

Щороку 8 вересня в світі відзначається Міжнародний день грамотності, заснований Генеральною конференцією ЮНЕСКО 26 жовтня 1966 року.

Його головна мета - боротьба з неписьменністю в світі, активна мобілізація міжнародного співтовариства і сприяння поширенню грамотності, як інструмента розширення прав і можливостей окремих осіб, громад і суспільств.
Міжнародний день грамотності в цьому році буде присвячений темі «Грамотність та багатомовність», оскільки 2019 рік знаменує собою Міжнародний рік мов корінних народів під керівництвом ЮНЕСКО, з тим щоб підтвердити прихильність міжнародного співтовариства підтримки корінних народів в справі збереження їхньої культури, знань і прав.
 
переглянути

„Перворядна зірка в українському письменстві”

2019-08-07
до 200-річчя Пантелеймона Куліша
Воскреснеш, нене, встанеш з домовини
Тебе я словом правди привітаю,
І розіллється слава України
По всій вселенній, од краю до краю.
 
П. Куліш
 
Пантелеймон Куліш (народився 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж Глухівського повіту, помер 2 лютого 1897 року на хуторі Мотронівка, що на Чернігівщині) по праву вважається одним з найяскравіших діячів українського національно-культурного відродження (XIX ст.).Найяскравіший талант XIX століття, чиє фото буде зображено на купюрі в 1000 гривень, яка готується до випуску в обіг. Але на його ім'я спочатку поставили тавро "українського поміщицького націоналіста", потім заборонили в СРСР, і донині воно так само викликає відторгнення у... націонал-патріотів незалежної України. Надто багатообразною і різнобічною особистістю був Пантелеймон Куліш, який разом із Тарасом Шевченком в XIX столітті вважався родоначальником класичної української поезії, вони навіть в чомусь конкурували між собою. Він був одним з перших українських дисидентів, що постраждали від самодержавства за активну участь у знаменитому Кирило-Мефодіївському братстві (1845-1847 рр.), яке стало першою українською політичною організацією, що ставила завдання національного і соціального визволення України.
 
 

 

переглянути

Світознаний силач Кротон

2019-07-19
до 120-річчя від дня народження Івана Фірцака (Кротона), неперевершеного силача, людини-легенди
Видатний цирковий артист та атлет  Іва́н Фе́дорович Фірца́к (Кротон, Іван сила) народився  28 липня 1899 р. у с. Білки, нині Іршавський район Закарпатської області, помер 10 листопада 1970 р. (там само). 
 
переглянути

„Довкілля б’є на сполох”

2019-06-05
до Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища

Традиційно Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу.

переглянути

Українська література на всі часи

2019-05-21
                             
«Без золота. Без каменю. Без хитрої мови. 
                                        А голосна та правдива, мов Господа слово»
                                                                Т. Г. Шевченко
 
Українська література – це наша національна література, це скарбниця культури українців. Вона не поступається нічим жодній повноцінній літературі світу. Наша література – це література з місією, вона завжди служила якійсь великій справі, ідеї. Творчість майже кожного з українських письменників може бути прикладом. Українська література – література глибокого ліризму, сентименталізму, плачу. У всіх своїх жанрах (поезії, прозі, драмі) – вона просякнута надзвичайною емоційністю, романтичним ліризмом. Причина цього не тільки в психології українців, а і в самій природі  їхньої мови. Змагання за своє світобачення для багатьох українських письменників було змаганням за збереження  цілісності української культури, за збереження і розвиток української мови, а отже – української нації. І. Франко писав: "Мета красного письменства — викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, котрі нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета в хвилі, коли творив ті образи".
переглянути

"Шана за подвиг, вдячність за мир"

2019-05-07
до Дня пам’яті та примирення
Ми – люди миру, зранені війною,
Заповідаєм покликом святим:
Шануймо тих, хто не вернувся з бою!
Уклін доземний воїнам живим!
І.Драч

 

8 - 9 травня в багатьох країнах світу згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. 

переглянути

"Малий прованс" Петра Мідянки

2019-04-22
до 60-річчя від дня народження поета і педагога, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка
 
Петро Мідянка народився 14 травня 1959 р. у с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Працює вчителем української мови і літератури. Член НСПУ з 1991 року.
Він є автором поетичних книжок: “Поріг” (1987), “Осередок” (1994), “Фараметлики” (1994), “Зелений фирес” (1999), “Трава Господня” (2001), “Дижма” та “Срібний прімаш” (2004), “Ужгородські кав’ярні”, “Ярмінок” (2006), “Луйтра в небо” (2009), “Вірші з поду” (2011), “Марамороський розлом” (2011), “Ільмовий листочок” (2012), “40 сонетів і гербарій” (2013).
 
переглянути

Україна і НАТО

2019-04-03
(до 70-річчя створення НАТО)
Організа́ція Північноатланти́чного до́говору, також Північноатланти́чний алья́нс або НА́ТО (від англ. North Atlantic Treaty Organization - NATO, фр. L'Organisation du Traité de l'Atlantique Nord - OTAN) - міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз 29 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.
У відповідності до статутних документів Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв'язання суперечок та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні.

 

переглянути

Театр: вчора, сьогодні, завжди

2019-03-26
до Міжнародного дня театру

Театр – канал, через котрий
ллється безпосередньо в народні
маси те, що напрацьовує наука і знання.
Фрідріх Шіллер

Театр – це душа цивілізації,
це естетика.
Олександр Духнович

 

 

Театральне мистецтво сягає своїм корінням в глибоку старовину. Його найважливіші елементи існували вже в первісних обрядах, в тотемічних танцях, в копіюванні повадок тварин і т. д.
Природа мистецтва театру синтетична, адже його художній образ виникає завдяки синтезу драматургії, архітектури живопису, скульптури, музики, майстерності актора. Отже, можна простежити певну закономірність у розвитку процесу синтезації видів мистецтва. Якщо архітектура, живопис, скульптура взаємодіють переважно між собою, то мистецтво хореографії та театру, а далі ми побачимо, що і мистецтво кіно, використовує міжвидовий синтез.

 

переглянути

Леся-славна донька України

2019-02-25
до дня народження Лесі Українки

Леся Українка — без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.

переглянути

Санаторії Закарпаття

2019-01-30
Закарпаття – один із наймальовничіших куточків України. Цей чарівний край Європи, розташований на заході нашої держави, займає північно-східну частину Придунайської низовини та південно-західну частину українських Карпат.
М’які кліматичні умови краю, мальовничі гірські ландшафти, насичені п’янким повітрям та цілющими мінеральними джерелами, є необхідними складовими для повного зцілення організму людини.

 

переглянути
Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка

Новини

2020-12-31
Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка виграла і освоїла грант від Українського культурного фонду за програмою «Культура в часи кризи: інституційна підтримка». Завдяки інституційній підтримці вдалось розв'язати найгострішу проблему - відновлення функціонування підвального приміщення бібліотеки, де розташовано частину книгосховища. Підвальне приміщення було затоплене грунтовими водами після сильних дощів в червні 2020 року. Впродовж карантину бібліотека вже використала всі передбачені для забезпечення відповідного санітарного стану кошти, тому інституційна підтримка допомогла відновити функціонування книгосховища. Завдяки гранту було придбано: нові стелажі, осушувач повітря, насос для відкачування води, подовжувач та засоби дезинфекції.