Комунальний заклад

"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф. Потушняка"

Закарпатської обласної ради
UA RU EN 

Віртуальні виставки

2020

Видатні гетьмани України

2020-07-03
В одному зі стародавніх переказів Україну названо «шматочком раю на землі». Мабуть, тому доводилося народові знову й знову боронити її від запеклих зазіхань чужинців. Протягом віків, починаючи з 15 століття, обов’язок охорони українських земель покладався на козацтво.
Від часів зародження козацтва на землях України в середині XV століття з його середовища вибивався старший, або ж отамана, потім – гетьман. Одні кажуть, що така виборність була пережитком племінних часів, коли обирався найсильніший чи наймудріший – вождь племені, інші зауважують, що українці перебрали традицію в австрійських імператорів, польських королів або ж кримських ханів. Як би там не було, але вже на кінець XVІ століття в козацтва остаточно утвердився владний звичай обирати з-поміж себе найбільш здібного.
Українська Гетьманська держава за 116 років свого існування (1648-1764) мала 17 гетьманів. Пропонуємо згадати постаті деяких гетьманів та козацько-гетьманську добу загалом.

Феномен професора Лизанця

2020-07-02
(до 90-річчя від дня народження вченого-мовознавця, заслуженого діяча науки і техніки України)

Лизанець Петро Миколайович народився 2 липня 1930 року у с. Ізвор Свалявського району. У 1936 р. батьки переселилися в присілок Шом-Колонія Берегівського району. Навчався в Мукачівській горожанській школі. Закінчив Берегівську середню школу і гімназію та філологічний факультет УжДУ (1948–1953). Аспірант кафедри української мови (1953–1956), викладач, старший викладача, доцент. У 1966 р. обраний завідувачем кафедри угорської філології, де працює й нині. Крім цього, з січня 1988 р. очолив новостворений Центр гунгарології, де трудиться й тепер. Був деканом філологічного факультету УжДУ (1977–1984).

Служитель Божий і народний

2020-07-01
до 155-річчя від дня народження Андрея Шептицького
«Три головні завдання українського народу: 
1) досягнення правдивого і  сталого щастя,
  2) посилення єдності, 3) захист зовнішніх кордонів».
Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький (мирське ім'я Роман Марія Олександр Шептицький; 29 липня 1865, село Прилбичі — 1 листопада 1944, Львів) — український релігійний діяч, граф. 
Єпископ Української греко-католицької церкви; від 17 січня 1901 до смерті — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму, які однак не часто відвідував.
Зазнавав утисків більшовиків. Зокрема у 1939 році НКВСники розстріляли його брата Лева і всю його сім'ю в родинному маєтку Шептицьких у Прилбичах. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби.

 

Конституція України - погляд у майбутнє

2020-06-24
до Дня Конституції України
Я — українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто-синій,
На щастя жити у такій країні.
Я — українець. Право знати маю
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни, —
Синів і дочок, гідних України.
Я — українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
На все, що гарантовано по праву.
Я — українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я — українець. Був ним, є, і буду!
 
 
В Україні 28 червня відзначають державне свято – День Конституції. Саме цього дня 1996 року Верховна Рада України, нарешті, після багатомісячних дебатів, ухвалила Основний Закон нашої країни, який замінив конституцію Української радянської соціалістичної республіки 1978 року.

Книги, що стали подією

2020-06-23
Давати оцінку сучасному  літературному процесу,  визначити, які книги стають подією в  літературному житті не так просто.  З одного боку, багато письменників є нашими сучасниками, літературний потік ще не виокремив справді талановиті твори, тобто часовий відрізок надто малий, щоб сказати, які художні твори ввійдуть у золотий фонд мистецтва, а які були прохідними і швидко забудуться. З іншого боку, нове тисячоліття демонструє широку палітру естетичних пошуків  у літературі, відповідних сучасному розумінню світу і людини в ньому, світогляду поколінь, що в свою чергу вимагає осмислення і критичної рецепції.
Всі книжки, представлені на виставці – світові бестселери, чия цінність підтверджена не стільки накладами, скільки значно дорожчою валютою читацької уваги. Серед видань – книги, знайомі широкій читацькій аудиторії, твори, що є зразком сучасної культури і презентують світогляд сучасного покоління, відтворюють плюральність  поглядів на сучасне суспільство з його запитами, потребами і проблемами.  Художню прозу презентують новели, оповідання, романи, детективи фантастична проза, трилери тощо.
Незважаючи на те, що сучасна українська літературна традиція – явище досить молоде, вона вже достатньо сформована та самобутня. Причин тому чимало, але головна з них – непроста українська історія. Проте Україна й тут іде особливим шляхом: книжковий простір формують не тиражі, а книга, про яку говорять у культурному середовищі.  На нашій виставці книжки, без яких неможливо уявити актуальну українську літературу. Частина з них сформувала, без перебільшення, перше покоління українців, народжених не в СРСР. Останнім часом завдяки зусиллям наших перекладачів, сучасні видання стали виходити українською майже одночасно з оригіналами, а класика набула більш актуального звучання.  Тож пропонуємо вашій увазі художні твори світової та вітчизняної літератури від українських видавців, які, на наш суб`єктивний погляд, того варті та які минулого року користувались попитом наших читачів. Кожна з них може вразити й захопити.

Ви віддано цю волю здобували

2020-05-22
до Дня героїв
День Героїв – це день пам’яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У суворі роки німецької окупації, у час проти більшовицької збройної боротьби, українці на чолі з ОУН вшановували пам’ять Героїв. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. 

 

Духовний стержень, що єднає

2020-05-21
до Дня слов’янської писемності та культури
В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.
Станіслав Тельнюк
 
Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов’янської писемності й культури.
Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні слов’янського письменства і культури, покровителів Європи.
 
 

Народна святиня українців Закарпаття

2020-05-05
до 100-річчя від дня створення Закарпатського крайового товариства «Просвіта»
День 9 травня 1920 року належить до тих визначних дат в історії нашого краю, які відіграли особливу роль у справі національного пробудження та культурного розвитку закарпатських українців. Саме того дня о 15 годині, у великому залі будинку жупанату в Ужгороді (нині там розміщений обласний художній музей) зібралися 119 делегатів із різних місцевостей краю і заснували перше в історії Закарпаття справді народне культурно-просвітницьке товариство “Просвіта”.
Основною метою створення товариства, як зазначалося у його статуті, було культурне і економічне піднесення народу, виховання його у моральному і патріотичному дусі.
У 1939 році угорська влада ліквідувала “Просвіту”. Спроби відродити її у другій половині 40-х років підтримки від нової, радянської, влади не отримали. Що більше – чимало колишніх просвітян, священиків та інших свідомих українських патріотів опинилися у більшовицьких в’язницях і таборах.
23 грудня 1990 р. з великим успіхом було проведена конференція по відродженню крайового культурно-освітнього товариства “Просвіта”. 187 делегатів з усіх міст і районів краю ухвалили відновлення діяльності закарпатської “Просвіти”, затвердили Статут, згідно якого відроджена “Просвіта” ставала продовжувачкою традицій і правонаступницею історичної “Просвіти”. Активна громадсько-культурна діяльність якого продовжується й до нині.
 
 

Нехай живі пам'ятають-покоління знають

2020-05-04
до Дня пам'яті та примирення
 
 
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Чорнобильський слід на землі в долях і душах...

2020-04-24
до Дня пам'яті Чорнобильської трагедії

Події цього дня стали однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.

Король закарпатського гумору

2020-04-21
(до 110-річчя від дня народження письменника, сатирика Марка Бараболі (Івана Федоровича Рознійчука)

Марко Бараболя — псевдонім, під яким увійшов у закарпатську літературу наприкінці 20-х років ХХ століття Іван Рознійчук. Сучасники називали його "королем закарпатського гумору".

Марко Бараболя одна з найбільш своєрідних постатей у літературному процесі Закарпаття. Без нього годі уявити в усій повноті розвиток письменства на західноукраїнських землях , сутність рис культурного і суспільного життя краю 20-х - першої половини 40-х років ХХ ст.

Майстер великої прози

2020-04-13
(до 95-річчя від дня народження Юрія Мейгеша)
"…Життя я не проспав, щось залишиться людям…"
                                                               (Ю. Мейгеш)

"Поезія-душі перлина"

2020-03-19
(до Всесвітнього дня поезії)
Я знаю, коли люди стають поетами —
ранньою весною під тихий березневий вечір,
біля димлячих багать,
тоді, як по садах палять торішнє листя
та сухе гілляччя.
Тоді так багато простору для споминів,
і минущість всього, що на світі,
як ніколи, відчутна тоді.
Торішні газети, поламані лижі, стоптані черевики,
вже непридатні для вжитку (а колись такі свіжі!)
слова —
усе той вогонь обіймає!
…Якщо ви побачите когось задуманим
над весняним багаттям,—
не турбуйте,
дайте побути йому на самоті.
 
Грицько Чубай
 
 
 
Щороку 21 березня у всьому світі відзначається Міжнародний день поезії.
 

Корифей української культури ХХ століття

2020-03-12
до 125-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського
                                                                                                                                    «Він України мав чарівну вроду,
                                                                                                                                Носив її наймення гордолиць
                                                                                                                                           Він виріс від суниць аж до зірниць, 
                                                                                                                                           Великий гранослов свого народу...»
                                                                                                                                                                                     Д. Павличко 
 
19 березня, виповнюється 125 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського – поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, академіка Академії наук України.
Максим Рильський – один із найбільших поетів XX століття, чий внесок у національно-духовне відродження народу неоціненний. Витончений майстер неокласичного стилю, він витворив неповторний художній світ, наповнений гуманістичним змістом. Увійшов в українську культуру як поет, перекладач, публіцист, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, мовознавець.
 

"Бій під Крутами-героїчна сторінка історії"

2020-01-27
(до Дня памя’ті Героїв Крут)
Вони лежать, навіки молоді,
Ставні й веселі, з усміхом щасливим,
Готові чути поклик, як тоді,
Коли на бій ішли з бадьорим співом.
Сумні батьки й жалобні матері,
Минувши повз Аскольдову могилу,
Мовчазно слухають, як угорі
Журба вербу вколисує похилу.
Лихі вітри, гойдайте верховіть
Живого свідка, бойових крутянців!
Та не турбуйте кореня, не гніть
Святих дерев, що знали новобранців.
Безвусі, юні, вічно молоді,
Ви склали голови за рідний Київ,
Скріпивши крок державницькій ході,
Вписавши подвиг у свободи вияв.
 
                                                                                            Яр Славутич

 

Бій українських вояків проти більшовицької армії на станції Крути затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для укладання Брест-Литовського миру, який de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.

Фестивальна мозаїка Закарпаття

2020-01-16
Закарпаття – надзвичайно багате традиціями і етнічним колоритом. У селах і містечках Закарпаття проходять найрізноманітніші і цікаві фестивалі та свята. На захоплюючі туристичні атракції щороку з'їжджаються тисячі туристів.
Порахувати всі подійні заходи Закарпаття неможливо. Наш край настільки насичений звичаями та традиціями, що кожен мешканець Закарпаття вважає що не день, то свято. Практично у всіх районах області щороку проводяться численні фестивальні заходи місцевого, регіонального і міжнародного значення, до обласного календаря подій і фестивалів включено понад 200 фестивалів.
 
 

“Я українець. Оце і вся моя біографія”

2020-01-08
до 85-річчя Василя Симоненка
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
 
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!

Новини

2020-07-07

Шановні користувачі, для вас нова віртуальна виставка, присвячена 90-річчю вченого-мовознавця, заслуженого діяча науки і техніки України Петра Лизанця "Феномен професора Лизанця".

2020-07-03

Шановні користувачі, до вашої уваги нова віртуальна виставка "Видатні гетьмани України".

2020-07-01

Шановні користувачі, до вашої уваги нова віртуальна виставка "Служитель Божий і народний" з нагоди 155-річчя від дня народження Андрея Шептицього.

2020-06-26

Шановні колеги! На сайті нашої бібліотеки для вас розміщено щорічний інформаційний бюлетень "У нас в бібліотеках..." за матеріалами звітів публічних бібліотек Закарпаття за 2019 рік. Читайте та переймайте новий цікавий досвід своїх колег.

2020-06-24

Запрошуємо вас переглянти віртуальну виставку "Конституція України - погляд у майбутнє".

2020-06-23

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка "Книги, що стали подією".