Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім. Ф. Потушняка::Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 Всі виставки

Художні світи Марії Матіос

2024-12-09
до 65-річчя від дня народження

„Життя коротке, нація – вічна, а я щаслива отут і вже...”

Марія Матіос

Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва. У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій. Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів, а також книги оповідань. Більшість її творів були перекладені російською, китайською, хорватською, японською та іншими мовами.

переглянути

Крок на зустріч

2024-12-02
до Міжнародного дня людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН.

переглянути

„Ювелірна” самоідентифікація: історія українських прикрас

2024-11-22

"Намисто – не тісто, в печі не спечеш"

українське прислів’я

Україна — країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси.

переглянути

Небуденний талант

2024-10-03
до 115-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

5 жовтня минає 115 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича – українського поета із Лемківщини, який жив у Львові на початку ХХ століття. Він швидко став відомим у мистецьких колах міста завдяки неповторному талантові. Однак поет так само стрімко згас у 27 років, знайшовши дім, як і писав у своїх текстах – десь «аж за зорею».

переглянути

З Україною в серці і творчості

2024-09-19
до 95-річчя від дня народження Івана Олексійовича Світличного

20 вересня виповнюється 95 років від дня народження Івана Світличного – поета, літературознавця, мовознавця, перекладача, шістдесятника, дисидента і політв’язня радянського режиму, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, члена Міжнародного ПЕН-клубу.

переглянути

Аристократ духу

2024-09-16
до 160-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського

Постать Михайла Коцюбинського є дуже цінною для історії українського письменства. У вітчизняну літературу він увійшов як оригінальний прозаїк, один із перших, хто усвідомив потребу реформаторства української літератури і її зближення з європейським модернізмом. Михайло Коцюбинський – талановитий імпресіоніст. Найбільше послуговувався жанром повісті, оповідання і новел. Український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, автор відомих новел «Fata morgana», «Що записано в книгу життя», «Тіні забутих предків».

переглянути

Душа українського шістдесятництва

2024-09-10
до 95-річчя від дня народження Алли Олександрівни Горської

18 вересня 1929 року народилася Алла Горська – українська художниця й дисидентка зі складною й трагічною долею. Одна із засновниць відомого руху українських шістдесятників, одна з перших представників другої хвилі авангарду (андеграунду), талановита, принципова. Занадто яскрава. Занадто некерована. Занадто лідерська. Занадто патріотична. Але таких, як відомо, за радянських часів вбивали. І її вбили в листопаді далекого 1970 року, коли їй було всього 41 рік...

переглянути

Палітра слова Мирослава Дочинця

2024-09-01
65-річчя від дня народження письменника, журналіста, видавця, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка

Народився в родині вчителів. Батько Іван Юрійович закінчив із відзнакою філософський факультет Київського університету, але мусив учителювати в школі-інтернаті й ПТУ, оскільки відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм. Мати викладала географію.

переглянути

Життя дається для любові і злості...

2024-08-22
до 50-річчя від дня народження Сергія Жадана

Сергій Жадан – український поет, прозаїк, есеїст, драматург, перекладач, співак і музикант, фронтмен українських рок-груп «Жадан і Собаки» і «Лінія Маннергейма».

переглянути

Під покровительством музи Кліо

2024-08-21
до 60-річчя від дня народження доктора історичних наук, професора, публіциста, письменника Сергія Федаки

Народився 22 серпня 1964 року у м. Маріуполь Донецької області в родині вчителів.

переглянути

Якісний звук з минулого

2024-08-09
До Дня вінілових платівок

Вінілові платівки… особисто у нас відразу виникають асоціації з патефонами схожею на бутон лілії трубою і тихим поскрипуванням голки, коли мелодія закінчилася.

переглянути

Глибини Слова і велич Чину

2024-07-11
до 85-річчя від дня народження Павла Мовчана

15 липня відзначає свій 85-річний ювілей Павло Михайлович Мовчан – відомий український поет, публіцист, перекладач і кінодраматург, депутат Верховної Ради України шести скликань, Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», шеф-редактор газети «Слово Просвіти».

Павло Михайлович брав активну участь у підготовці та ухваленні Конституції України (1996 р.), а також у проголошенні та впровадженні 10 статті Основного закону України, яка утверджує державність української мови.

Твори Павла Мовчана, кавалера ордена Князя Ярослава Мудрого V, IV ступенів, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, завжди збурювали літературну критику, перекладалися грузинською, азербайджанською, литовською, вірменською, угорською, польською, російською, румунською мовами.

переглянути

Книгомандри з українськими письменниками

2024-07-05

Навіщо тисячі людей з усього світу вирушають у подорож?

„Істинне призначення вашої подорожі – це не місце на карті, а новий погляд на життя”, – стверджував Генрі Міллер.

Мандрівки можуть бути дуже різні – з ціллю і без неї, з кимось і на самоті, вглиб себе і (не)відомими до того шляхами. Хтось любить відчувати в подорожі кожну мить, проживати шматок життя „тут і зараз”, не женучись за фіналом.

Хтось вирушає у подорож, щоб розв’язувати внутрішні проблеми, а хтось йде в пам’ять про коханих і рідних.

Мандруючи, ми розширюємо свій світ, але також знаходимо нові способи подивитися на свій дім. Коли ви мандруєте, ви не тільки знайомитесь з новими місцями, а й знаходите нову версію себе.

переглянути

Життя сильніше за правила

2024-06-12
до 65-річчя Галини Вдовиченко

„Одним із простих рецептів щастя

як у буддистів, так і в християн,

є допомога тим, кому зараз гірше, ніж тобі”.

Галина Вдовиченко

Її називають авторкою оптимістичної прози. Однак Галина Вдовиченко — оптиміст не тільки на книжкових сторінках, а й на сторінках свого життя. Як людина, як письменниця і журналіст із болем сприймає складну ситуацію в Україні, та знаходить сили рухатися вперед із вірою у краще. Тож коли перечитуєте Галинині «Пів’яблука», запитайте себе: а, може, воно теж чарівне? І колись обдарує «сюрпризом казкової щедрості», як і героїнь знаного роману? Все можливо, коли бачиш диво у простих речах.

Вона намагається щось робити і не як письменниця, і не як журналістка, бо сидіти склавши руки зараз неприпустимо. Не розуміє людей, які живуть, наче нічого не сталося. Розуміє, що від неї більше користі як від людини слова. Іноді лист на фронт може стати предметом першої потреби. Тому хлопці на передовій тримають біля себе дитячі листи та малюнки.

переглянути

Олена Пчілка – берегиня української нації

2024-06-10
до 175-річчя від дня народження

"Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська".

Олена Пчілка

У 1849 році, 17 липня – в Гадячі на Полтавщині народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф.

Дату народження подано за біобібліографічним словником «Українські письменники», біобібліографічними нарисами Є. Шудрі «Подвижниці народного мистецтва», інтернет-ресурсами; за іншими даними народилася 17.06.1849 р., 11.07.1849 р., 17.07.1849 р. Найпоширеніша версія – 17.07.1849 р. Цю ж дату зазначено на надгробній плиті, проте вона суперечить документам родини Драгоманових та спогадам доньки, в яких вказано дату 17 червня (29 червня) 1849 р.

переглянути

Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка

Новини

2024-12-18

Шановні користувачі, до вашої уваги новий щоквартальник "Закарпаття на сторінках преси".

2024-11-20

повний текст ...

Комунальний заклад