Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім. Ф. Потушняка::Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025 Всі виставки

2024

Художні світи Марії Матіос

2024-12-09
до 65-річчя від дня народження

„Життя коротке, нація – вічна, а я щаслива отут і вже...”

Марія Матіос

Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва. У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій. Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів, а також книги оповідань. Більшість її творів були перекладені російською, китайською, хорватською, японською та іншими мовами.

переглянути

Крок на зустріч

2024-12-02
до Міжнародного дня людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН.

переглянути

„Ювелірна” самоідентифікація: історія українських прикрас

2024-11-22

"Намисто – не тісто, в печі не спечеш"

українське прислів’я

Україна — країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси.

переглянути

Небуденний талант

2024-10-03
до 115-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

5 жовтня минає 115 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича – українського поета із Лемківщини, який жив у Львові на початку ХХ століття. Він швидко став відомим у мистецьких колах міста завдяки неповторному талантові. Однак поет так само стрімко згас у 27 років, знайшовши дім, як і писав у своїх текстах – десь «аж за зорею».

переглянути

З Україною в серці і творчості

2024-09-19
до 95-річчя від дня народження Івана Олексійовича Світличного

20 вересня виповнюється 95 років від дня народження Івана Світличного – поета, літературознавця, мовознавця, перекладача, шістдесятника, дисидента і політв’язня радянського режиму, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, члена Міжнародного ПЕН-клубу.

переглянути

Аристократ духу

2024-09-16
до 160-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського

Постать Михайла Коцюбинського є дуже цінною для історії українського письменства. У вітчизняну літературу він увійшов як оригінальний прозаїк, один із перших, хто усвідомив потребу реформаторства української літератури і її зближення з європейським модернізмом. Михайло Коцюбинський – талановитий імпресіоніст. Найбільше послуговувався жанром повісті, оповідання і новел. Український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, автор відомих новел «Fata morgana», «Що записано в книгу життя», «Тіні забутих предків».

переглянути

Душа українського шістдесятництва

2024-09-10
до 95-річчя від дня народження Алли Олександрівни Горської

18 вересня 1929 року народилася Алла Горська – українська художниця й дисидентка зі складною й трагічною долею. Одна із засновниць відомого руху українських шістдесятників, одна з перших представників другої хвилі авангарду (андеграунду), талановита, принципова. Занадто яскрава. Занадто некерована. Занадто лідерська. Занадто патріотична. Але таких, як відомо, за радянських часів вбивали. І її вбили в листопаді далекого 1970 року, коли їй було всього 41 рік...

переглянути

Палітра слова Мирослава Дочинця

2024-09-01
65-річчя від дня народження письменника, журналіста, видавця, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка

Народився в родині вчителів. Батько Іван Юрійович закінчив із відзнакою філософський факультет Київського університету, але мусив учителювати в школі-інтернаті й ПТУ, оскільки відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм. Мати викладала географію.

переглянути

Життя дається для любові і злості...

2024-08-22
до 50-річчя від дня народження Сергія Жадана

Сергій Жадан – український поет, прозаїк, есеїст, драматург, перекладач, співак і музикант, фронтмен українських рок-груп «Жадан і Собаки» і «Лінія Маннергейма».

переглянути

Під покровительством музи Кліо

2024-08-21
до 60-річчя від дня народження доктора історичних наук, професора, публіциста, письменника Сергія Федаки

Народився 22 серпня 1964 року у м. Маріуполь Донецької області в родині вчителів.

переглянути

Якісний звук з минулого

2024-08-09
До Дня вінілових платівок

Вінілові платівки… особисто у нас відразу виникають асоціації з патефонами схожею на бутон лілії трубою і тихим поскрипуванням голки, коли мелодія закінчилася.

переглянути

Глибини Слова і велич Чину

2024-07-11
до 85-річчя від дня народження Павла Мовчана

15 липня відзначає свій 85-річний ювілей Павло Михайлович Мовчан – відомий український поет, публіцист, перекладач і кінодраматург, депутат Верховної Ради України шести скликань, Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», шеф-редактор газети «Слово Просвіти».

Павло Михайлович брав активну участь у підготовці та ухваленні Конституції України (1996 р.), а також у проголошенні та впровадженні 10 статті Основного закону України, яка утверджує державність української мови.

Твори Павла Мовчана, кавалера ордена Князя Ярослава Мудрого V, IV ступенів, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України, завжди збурювали літературну критику, перекладалися грузинською, азербайджанською, литовською, вірменською, угорською, польською, російською, румунською мовами.

переглянути

Книгомандри з українськими письменниками

2024-07-05

Навіщо тисячі людей з усього світу вирушають у подорож?

„Істинне призначення вашої подорожі – це не місце на карті, а новий погляд на життя”, – стверджував Генрі Міллер.

Мандрівки можуть бути дуже різні – з ціллю і без неї, з кимось і на самоті, вглиб себе і (не)відомими до того шляхами. Хтось любить відчувати в подорожі кожну мить, проживати шматок життя „тут і зараз”, не женучись за фіналом.

Хтось вирушає у подорож, щоб розв’язувати внутрішні проблеми, а хтось йде в пам’ять про коханих і рідних.

Мандруючи, ми розширюємо свій світ, але також знаходимо нові способи подивитися на свій дім. Коли ви мандруєте, ви не тільки знайомитесь з новими місцями, а й знаходите нову версію себе.

переглянути

Життя сильніше за правила

2024-06-12
до 65-річчя Галини Вдовиченко

„Одним із простих рецептів щастя

як у буддистів, так і в християн,

є допомога тим, кому зараз гірше, ніж тобі”.

Галина Вдовиченко

Її називають авторкою оптимістичної прози. Однак Галина Вдовиченко — оптиміст не тільки на книжкових сторінках, а й на сторінках свого життя. Як людина, як письменниця і журналіст із болем сприймає складну ситуацію в Україні, та знаходить сили рухатися вперед із вірою у краще. Тож коли перечитуєте Галинині «Пів’яблука», запитайте себе: а, може, воно теж чарівне? І колись обдарує «сюрпризом казкової щедрості», як і героїнь знаного роману? Все можливо, коли бачиш диво у простих речах.

Вона намагається щось робити і не як письменниця, і не як журналістка, бо сидіти склавши руки зараз неприпустимо. Не розуміє людей, які живуть, наче нічого не сталося. Розуміє, що від неї більше користі як від людини слова. Іноді лист на фронт може стати предметом першої потреби. Тому хлопці на передовій тримають біля себе дитячі листи та малюнки.

переглянути

Олена Пчілка – берегиня української нації

2024-06-10
до 175-річчя від дня народження

"Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська".

Олена Пчілка

У 1849 році, 17 липня – в Гадячі на Полтавщині народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф.

Дату народження подано за біобібліографічним словником «Українські письменники», біобібліографічними нарисами Є. Шудрі «Подвижниці народного мистецтва», інтернет-ресурсами; за іншими даними народилася 17.06.1849 р., 11.07.1849 р., 17.07.1849 р. Найпоширеніша версія – 17.07.1849 р. Цю ж дату зазначено на надгробній плиті, проте вона суперечить документам родини Драгоманових та спогадам доньки, в яких вказано дату 17 червня (29 червня) 1849 р.

переглянути

Втілення мрії або шлях до щастя

2024-05-30
до 70-річчя від дня народження

30 травня 70-річчя від дня народження педагога, літературознавиці, докторки філологічних наук, професорки кафедри української літератури Ужогородського національного університету (2000–2021) Валентини Володимирівни Барчан.

переглянути

Роман Іваничук – майстер українського роману

2024-05-20
до 95-річчя від дня народження

Роман Іванович Іваничук (27 травня 1929, Трач, Косівський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка – 17 вересня 2016, Львів, Львівська область, Україна) – український письменник, громадський діяч, один із організаторів Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України (з 1960), народний депутат України І-го скликання (1990-1994). Заслужений працівник культури України.

переглянути

Крим - дорога додому

2024-05-17
до 80-х роковин депортації кримських татар та інших народів Криму

18 травня 2024 року виповнюється 80 років з моменту насильницької депортації кримських татар. Цього дня Україна і світ вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

переглянути

Здоров’я – головний життєвий скарб

2024-04-03
до Всесвітнього дня здоров’я

«Доброго здоров’я!» – так часто вітаються українці. А коли прощаються, кажуть: «Бувайте здорові!». Тобто бажають здоров’я і при цьому майже не замислюються, який глибокий зміст у цих словах. Здоров’я ‒ це справжнє багатство, наявність якого ми часто ігноруємо. Здорові люди здебільшого рідко замислюються над тим, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їхнє здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу.

переглянути

Життя – це ярмарок, і світ – це також ярмарок, і вічний торг із Долею

2024-03-19
до 95-річчя від дня народження Юрія Мушкетика

21 березня відзначаємо 95-річчя відомого українського письменника Юрія Михайловича Мушкетика.

Мушкетик Юрій Михайлович – український прозаїк, публіцист, літературний критик, Герой України (2009), Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1965), Державної премії СРСР (1987) та Національної премії імені Тараса Шевченка (1992). Голова національної Спілки письменників України (1986-2001). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

переглянути

Врятувати. Запобігти. Допомогти

2024-03-01
до Всесвітнього дня цивільної оборони

Щороку, 1 березня, в усьому світі відзначається Всесвітній день цивільної оборони. Задля того, щоб люди навчилися запобігати надзвичайним ситуаціям та навчилися бути до них готовими, й було встановлено такий день в календарі. Мета Дня ЦО – закликати більше людей дізнатися про заходи безпеки та отримати навички захисту, які знадобляться у разі будь-яких надзвичайних ситуацій.

Відома цитата з нагоди Дня цивільної оборони: «Ми можемо сподіватися на краще лише до тих пір, поки ми достатньо підготовлені до найгіршого». День цивільного захисту спрямований на підвищення обізнаності про необхідність планувати наперед.

переглянути

Королева короткої прози

2024-02-12
до 65-річчя від дня народження Євгенії Кононенко

„Чи треба, щоб усі читали? Певне, прагнути того – нереальний проект.

Але я щиро підтримую всі заходи, спрямовані на пропаганду читання.

І читати – то не обов’язково купувати книжки.

Хай люди ходять у бібліотеки, позичають одне в одного,

користуються електронними книжками, які дешевші, ніж паперові.”

Є. Кононенко

Євгенія Кононенко – сучасна українська письменниця і перекладачка – народилася 17 лютого 1959 року в Києві.

Ім’я Євгенії Кононенко відоме в письменницьких колах – про неї з’являються публікації в наукових, інтернет-виданнях, газетах, журналах тощо. Творчий доробок Євгенії Кононенко заслуговує на увагу, адже еволюція письменниці є віддзеркаленням життя української інтелігенції 90-х років, західної культури, погляду звичайної пересічної людини та долі сучасної української жінки. Творчість Кононенко є цікавою ще й тому, що в ній об’єдналися поліфонічні, часом не сумісні літературні перспективи, різні типи художнього мислення, які призвели до модифікаційних змін.

За матеріалами мережі Інтернет

переглянути

Майстри історичного роману

2024-01-30

«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього,

хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани».

М. Рильський

Історичні романи займають вагоме місце у сучасній українській літературі. Книги цього жанру допомагають дізнатися більше про історичних персонажів, події та факти з минулого. У складні часи особливо цінно звертатися до історії : шукати відповіді у творах улюблених авторів та дивуватися, що багато з того, через що ми проходимо зараз, так чи інакше передбачили пращури. Безліч сучасних українських історичних романів перекладаються різними мовами, і це хороша нагода розповісти світові про Україну, про спірні історичні питання з української точки зору. Не тільки наукові джерела можуть розповісти про давні часи – іноді доля істини ховається в художніх творах, заснованих на реальних історичних подіях, що дозволяє відчути себе їхнім учасником та поглянути на минуле з іншої точки зору.

переглянути

Символ Соборної Демократичної України

2024-01-19
(105 років з дня проголошення Акта злуки Закарпаття з Україною)

ВСЕНАРОДНІ ЗБОРИ УГОРСЬКИХ РУСИНІВ 1919 Відбулися 21 січ. в м. Хуст. На зборах (конгресі, з’їзді) прийнято рішення про возз’єднання Закарпатської України з Великою Україною.

переглянути

Легенда України: історія життя Марії Примаченко

2024-01-05
до 115-річчя від дня народження

Я… Не завидую ні на багатство, ні на гроші,

я не завидую ні на що. Я роблю для людей,

у мене в серці Бог, і треба, щоб у всіх людей був Бог.

Роби людям добро, щоб люди жили, як квіти цвіли.

Оце і все моє слово на світі.
Із листа Марії Примаченко до Лідії Орел

12 січня 1909 – у селі Болотня на Київщині народилася Марія Примаченко (Приймаченко), художниця, представниця «наївного мистецтва». Її твори дивували мистецький світ й експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Росії, Німеччині та в інших країнах. Марія Оксентіївна дивовижно об`єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це – і живописна графіка, і графічний живопис водночас. За типологією роботи Примаченко можна умовно поділити на сюжетні (фігурні), знакові, ритміко-орнаментальні.

переглянути

Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка

Новини

2025-07-01

Всіх поціновувачів поетичного слова запрошуємо на чергове засідання клубу літературних дебютів "Нові імена".

2025-06-23

Для вас нові надходження до Відділу обслуговування.

2025-06-23

Нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

Комунальний заклад