Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Унікальне Закарпаття

Музей лісу і сплаву

Музей лісу і сплаву —  єдиний у своєму роді у Європі. Розташований біля села Синевир (Міжгірський район, Закарпатська область), на річці Озерянці (Чорна Річка), по якій колись сплавляли ліс, постачаючи його до Угорщини


детально ...

Долина нарцисів

Долиина нарциисів — заповідний масив, що розташований в урочищі Кіреші, за 4 км від міста Хуста Закарпатської області. З 1992 року у складі Карпатського біосферного заповідника, що входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Площа 256,5 га. Статус — з 1992 року. Керуюча організація — Карпатський біосферний заповідник

 


детально ...

Печера "Молочний камінь"

     Молочний камінь — карстова печера в Українських Карпатах; геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована в Тячівському районі Закарпатської області, на північ від села Велика Уголька, в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву. Загальна довжина печери становить 92 м., об'єм – 63 квадратних метри. У печері є кальцитові напливні форми  –  сталактити (розміщені навпроти входу)


детально ...

Ужгородська синагога

     Ортодоксальна синагога в Ужгороді була відкрита громадою євреїв-ашкеназі в 1904 році. Авторами проекту стали архітектори Ференц Саболч і Дюла Папп. В цей час місто було у складі Австро-Угорської імперії, проте міська влада пожертвувала дуже цінну ділянку землі на березі річки Уж для втілення в життя мрії єврейської громади Закарпаття - будівництва синагоги. У 1944 році, після знищення закарпатських євреїв, доля синагоги змінилася. У 1947 році радянська влада віддала синагогу Міністерству культури СРСР, де була заснована філармонія, яка й до сьогодні залишається головним концертним залом Ужгорода


детально ...

Совине гніздо

     Шпихлір і винний погріб — архітектурна пам'ятка національного значення у місті Ужгороді, виникнення якої датується 1781 роком. Споруда належить до службового типу приміщень і є цінним прикладом побудови господарських об'єктів, які створювались у кінці 18 столітті. Місцеві жителі та історики по відношенню до архітектурної пам'ятки вживають і інші назви: «Совинне гніздо», «Богольвар»

 


детально ...

Водяна кузня-музей

     Водяна кузня "Гамора" - єдина в Україні діюча водяна кузня, історична пам'ятка XVIII століття. Розташована на річці Лисичанка в селі Лисичово Іршавського району Закарпатської області. Закарпатські історики кажуть, що першим згадкам про Гамору понад 300 років. Власне як кузня це підприємство існує лише одне століття, до того часу на його місці працювало ткацьке виробництво. Величезні дерев’яні колеса змушувала крутитися сила гірського потічка, вони й приводили в дію потужні ткацькі верстати. На початку 20-го століття виготовляти тканини стало невигідно, тому фабрику переобладнали, а дерев’яні колеса змусили кувати залізо


детально ...

Скансен в Колочаві

 

Музей архітектури і побуту «Старе село» — скансен у селі Колочава, що в Міжгірському районі Закарпатської області. Відкритий 14 червня 2007 року. На території музею відтворено село стародавньої Верховини із колочавських експонатів, які ознайомлюють із 300-річною історією побуту місцевих жителів. На сьогодні музей «Старе село» налічує майже два десятки будівель та допоміжних господарських споруд. У скансені представлені пам'ятки культури різних часів та різних верств населення як за соціальним статусом (бідняки, середняки), так і за родом діяльності (вівчарі, лісоруби, мірошники, швеці).  

 


детально ...

Музей леквару

     Перший в Україні та Східній Європі музей леквару, де також наявні соки, сиропи, фруктові соуси знаходиться в селі Ботар – Виноградівського району. Саме тут можливо спробувати солодку смакоту понад 20-х видів різних сортів повидла. Увесь продукт – унікальний, бо рецептура – прадавня. І саме леквар, якому  покладено пам’ятник, є родзинкою села. 


детально ...

Арт-центр «Галерея Ілько»

     Мистецький центр "Галерея Ілько" є однією з небагатьох в Україні сучасних спеціалізованих споруд - його спроектовано та побудовано задля створення якісних умов для експонування творів образотворчого мистецтва й проведення камерних театрально-музичних заходів


детально ...

Замок Канків

      До нашого часу споруда дійшла тільки у вигляді руїн. Сьогодні залишки замку Канків мають статус національної пам'ятки архітектури. Назва походить від угорського слова, яке в перекладі на українську означає «кам'яна брила». За однією із версій, у часи міжусобиць, які настали з припиненням династії Арпадів, замком володів розбійник Канко. За іншою –монахи в замку носили верхній одяг з овечої вовни, який називали «канко»

 


детально ...







Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-04-12

З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/

16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”. 

Початок о 17 год.

Вхід вільний

 

2019-04-12

У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі  працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.

Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).

 

2019-04-04

Шановні користувачі! До вашої уваги "Хроніка культурного життя Закарпатської області за березень 2019 р."

2019-04-02

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-03-27

Шановні користувачі! Для вас нова віртуальна виставка, присвячена Міжнародному дню театра "Театр: вчора, сьогодні, завжди".

2019-03-12

Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.

Виставка «Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.

Наступна книжкова виставка – «Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна». 
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.


 

2019-03-07

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу наукової інформації та бібліографії.

2019-03-04

Шановні користувачі! Для вас нові надходження до Відділу художньої літератури.

2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.

 

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".