Ужгородська синагога

     Ортодоксальна синагога в Ужгороді була відкрита громадою євреїв-ашкеназі в 1904 році. Авторами проекту стали архітектори Ференц Саболч і Дюла Папп. В цей час місто було у складі Австро-Угорської імперії, проте міська влада пожертвувала дуже цінну ділянку землі на березі річки Уж для втілення в життя мрії єврейської громади Закарпаття - будівництва синагоги. У 1944 році, після знищення закарпатських євреїв, доля синагоги змінилася. У 1947 році радянська влада віддала синагогу Міністерству культури СРСР, де була заснована філармонія, яка й до сьогодні залишається головним концертним залом Ужгорода

Детально

Печера "Молочний камінь"

     Молочний камінь — карстова печера в Українських Карпатах; геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташована в Тячівському районі Закарпатської області, на північ від села Велика Уголька, в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву. Загальна довжина печери становить 92 м., об'єм – 63 квадратних метри. У печері є кальцитові напливні форми  –  сталактити (розміщені навпроти входу)

Детально

Долина нарцисів

Долиина нарциисів — заповідний масив, що розташований в урочищі Кіреші, за 4 км від міста Хуста Закарпатської області. З 1992 року у складі Карпатського біосферного заповідника, що входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Площа 256,5 га. Статус — з 1992 року. Керуюча організація — Карпатський біосферний заповідник

Детально

Музей лісу і сплаву

Музей лісу і сплаву —  єдиний у своєму роді у Європі. Розташований біля села Синевир (Міжгірський район, Закарпатська область), на річці Озерянці (Чорна Річка), по якій колись сплавляли ліс, постачаючи його до Угорщини

Детально

Водоспад Гук

Однокаскадний красень, прогулянка до якого може стати прекрасним варіантом як зимової днини, так і влітку. Не ховайте фотоапарат в рюкзак: довкола казкові пейзажі гір Ґорґани, пряма і переважно асфальтована дорога вздовж мальовничого потоку Женець зі скельними виступами та височенними смереками понад водою

Детально

Водоспад Шипіт

Шипіт – водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Детально

Озеро Синевир

На території Закарпаття розташовані 32 озера, але найпривабливішим і найчарівнішим вважається Синевир, яке одночасно є найбільшим та найглибшим високогірним озером України. Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом однойменного Національного природного парку та однією з візитних карток Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 м над рівнем моря

Детально

Хустський замок

Хустський замок — фортифікаційна споруда, що існувала в XI—XIII століттях у місті Хусті (Закарпатська область). Замок був побудований як угорська королівська фортеця для захисту соляного шляху з Солотвина,  зокрема Хустських воріт, і прикордонних районів. Його будівництво почалося в 1090 році та було закінчено за короля Бели ІІІ у 1191 році. Про замок згадує турецький мандрівник Евлія Челебі «Хустський замок розташований на вершині гори Хасана. Мури його високі і товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота його вже сягає неба. Житлові будівлі, повернуті вікнами на схід, здіймаються одна над одною. Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков — залізом, хрести на них — з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і він змушений, з повагою до них, опускати погляд»

Детально

Палац графів Шенборнів

Палац Шенборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати». Розташований у селі Карпати (Мукачівський район Закарпатська область).  Станом на 2011 рік входить до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Детально

Середнянський замок

Середнянський замок — замок, розташований в селищі міського типу Середнє Ужгородського району Закарпатської області. Середнянський замок утворює одна чотирикутна башта-донжон (18,6 х 16,5 м), висота якої сягає 20 м, а товщина стін — 2,6 м. Заснованийорденом тамплієрів ще у ХІІ столітті.  Вони використовували замок як митний пост, а деколи як місце стояння невеликих гарнізонів війська. Це єдиний замок Зкарпаття, в якому в незакінченому виді збереглись романського стилю

Детально

Чинадіївський замок

Чинадіївський замок (інша назва — Замок «Сент-Міклош») — пам'ятка архітектури XIV—XIX століть. Розташований у смт. Чинадійово, що поблизу міста Мукачево Закарпатської області. Замку надано №1185 (183/0) Державного реєстру національного культурного надбання. Замок розташований обабіч дороги, що пролягає паралельно автошляху МО6.Чинадіївський замок від 2001 року перебуває в концесії у закарпатського художника Йосипа Бартоша

Детально

Невицький замок

Нeвицький замок — напівзруйнований замок біля села Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області. Замок уперше згадується на початку XIV ст. як опорна база місцевого феодального бунту проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644 році під час релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.

Детально

Мукачівський замок

Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів. У південно-західній частині Мукачева стоїть Мукачівський замок, одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII століть. Замок побудований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.

Детально

Ужгородський замок

     Відноситься до IX століття. Це була твердиня на одному з горбів над поселенням білих хорватів. На той час замок мав вигляд дерев'яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Тоді ця територія була заселена слов'янами — білими хорватами. Тут було князівство, на чолі якого стояв князь Лаборець. У найдавнішій ужгородській хроніці «Геста гунгарорум» зазначається, що Ужгородський замок і вся прилегла територія належала Лаборцю. Коли на князівство напали мадяри, населення стало до боротьби. Про це також пише Руський Літопис Нестора 898 року: «Пришедше от востока (угри) и устремяшеся через горьі великьія, иже прозвашася горьі Угорьскьія, и почаша воєвати на живущая ту».

Детально