Новини
2019-12-21
Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.
2019-04-12
З 1 березня по 30 квітня в Україні пройде перший кіноклубний фестиваль «Нове українське кіно», який запрошує глядачів на безкоштовні покази найкращих українських стрічок сезону. Провести фестиваль у своєму місті можуть всі охочі – до співпраці запрошено кураторів кіноклубів та активістів, які можуть запропонувати простір для показів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті проекту «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа». Права на фільми надаються для некомерційних показів.
До програми фестивалю “Нове українське кіно” увійшли: "Донбас", "Гірська жінка: на війні", "Герой мого часу", "Іній", "Брама", "Коли падають дерева", "Стрімголов".
https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/
16 квітня запрошуємо вас на завершальний показ кіноклубного фестивалю стрічки "Стрімголов". Світова прем'єра мелодрами "Стрімголов" Марини Степанської відбулася в рамках конкурсної програми 52-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах. Стрічка досліджує стосунки молодої пари: в центрі сюжету опиняється "світовідчуття негероїв у героїчні часи" – у сучасному Києві після подій Майдану. У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію „Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії „Найкращий фільм іноземною мовою”.
Початок о 17 год.
Вхід вільний
2019-04-12
У 18 квітня о 16:00 в читальній залі бібліотеки відбудеться презентація книги „Іван Мацинський – український поет, перекладач та словацько-українські літературні зв’язки” за участі працівників Державної наукової бібліотеки в Пряшеві (видавці та редактори книги) та представників Спілки українських письменників Словаччини.
Іван Миколайович Мацинський (9 квітня 1922, Меджилабірці – 14 березня 1987, Пряшів) – український поет, перекладач та видавець у Словаччині, вчений-культуролог, журналіст. Історик словацької літератури. Громадський лідер українських поселень на Прящівщині. Народився у містечку Меджилабірці на Східній Словаччині в родині залізничника. Навчався в Руській учительській семінарії у Пряшеві, Вищій школі суспільних наук у Празі та на філософському факультеті Університету ім. П.Шафарика у Пряшеві, який не закінчив – з останнього курсу з політичних мотивів був виключений. Спочатку писав російською мовою, але під впливом української літератури перейшов на літературну українську мову. Працював директором Українського національного театру, завідував Відділом української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві. Був одним з організаторів україномовного журналу «Дукля» та Української секції Спілки письменників Словаччини, яку довший час очолював. Активно працював в громадсько-культурному житті українців Пряшівщини. Автор шести поетичних збірок, прозових творів і наукових досліджень з карпатоукраїнської літератури, перекладів із словацької та чеської мов, Зокрема: автор збірок віршів «Білі хмари» (рос. м., 1949) «Наша мова» (укр. і рос., 1956), «Зимова ніч» (укр., 1961), «Карпатські акорди» (укр., 1962), «Вінки сонетів» (укр., 1986).
2019-03-12
Ніжність і мужність художнього слова співців Карпатського краю. У ці березневі дні шанувальники художнього слова: учні середніх навчальних закладів обласного центру, літератори-початківці, творча молодь, гості міста, – мають можливість ознайомитись із новими цікавими книжковими виставками в народному музеї літератури Закарпаття (м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3), який діє при обласній організації Національної спілки письменників України. Їх експозиції створено спілчанами за підтримки працівників обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.
Виставка
«Наші краянки в українській літературі» ознайомить із творчим доробком сучасних закарпатських письменниць. Тут представлено поетичні збірки Надії Панчук, Марії Головач, Людмили Кудрявської, Тетяни Ліхтей, Христини Керити, Мар’яни Нейметі, Тетяни Рибар, Лідії Повх, Мар’яни Шутко, Олени Пекар, Ольги Тимофієвої, Ірини Гармачій, Віри Фесенко та ін. Досить широко представлена творчість письменниць, які пишуть для дітей, – Галини Малик, Лідії Повх, Оксани Фулитки, Вікторії Жупан.
Наступна книжкова виставка –
«Живе Карпатська Україна», присвячена 80-річчю створення Карпатської держави у березні 1939 року. Її основу склали історико-документальні матеріали, з яких дізнаємось як творилась Карпатська Україна, як боролись за неї кращі сини Срібної землі і патріоти з різних куточків України. Досить широко представлено на тій же виставці твори співців та оборонців Карпатської України, які в ті буремні роки були у вирі драматичних подій, – найповніше видання вибраних творів Зореслава «Блакитні ескадри», том вибраних поезій Андрія Патруса-Карпатського «Голуба далечінь», зібрання прози письменника і посла Сойму Карпатської України Юрія Станинця, проза Олександра Сливки, а також поезія Івана Ірлявського та його побратимів, яку вміщено в збірнику «Моя Карпатська Україна».
Отже, письменники і бібліотекарі доклали всі зусилля, щоб мовою книжкових виставок розповісти широкому колу шанувальників української літератури і, зокрема, юних поколінь наших співвітчизників про красу, ніжність і водночас гартовану в боротьбі за незалежність України мужність і незламність художнього слова співців Карпатського краю.
2019-01-14
Шановні колеги та користувачі, до вашої уваги у розділі "Електронна бібліотека" електронна версія покажчика.
На Закарпатті, практично на кордоні з Румунією та Угорщиною, недалеко від районного центру ( м. Хуст,) а саме між селами Іза та Липча розташувалася єдина в Україні ферма плямистих північних оленів. Олені – тварини самодостатні. Вони не пристосовані до спеки, тому влітку часто ховаються в лісі і повертаються додому надвечір. Узимку все значно простіше. Північна тварина може навіть спати у снігу. Працівники ферми жартують, що взимку це не олені, а кучугури снігу
Довжанський замок — руїни укріплення в селі Довге Іршавського району Закарпатської області. Зведене феодалами Долгаї в XIV—XV ст. та зруйноване в XV—XVI ст. Довжанська фортеця — одна з найзгадковіших на Закарпатті. Є документальні підтвердження про її існування, але жодні спеціальні дослідження ніколи не проводились. На сьогодні достеменно не відомо, де саме стояв замок