Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім. Ф. Потушняка::Віртуальні виставки

Віртуальні виставки

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025 Всі виставки

Книги – події

2025-04-01

Письменник лише починає книгу. Читач закінчує її.
Семюель Джонсон

Читання художньої літератури – це не лише приємне проведення часу, але й важливий спосіб особистісного розвитку. Регулярне занурення у світ книг збагачує наше життя, допомагає краще розуміти себе та інших, а також відкриває нові можливості для розвитку. Саме література розвиває свідомість людини, її почуття, волю, психіку, формує людський характер – отже, створює особистість. Читання формує вміння зосереджуватися, аналізувати інформацію та формувати власне бачення світу. Без книжок неможливо сформувати критичне мислення. Читання сприяє підвищенню рівня емпатії : занурюючись у життя різних персонажів, ми вчимося розуміти і відчувати їхні емоції, що допомагає розвивати емпатію та співчуття до оточуючих. Із початком повномасштабної війни в українців змінилися життєві пріоритети та цінності. Це вплинуло і на те, що і скільки ми читаємо. Українці почали більше читати українською, більшість зовсім відмовилась від російськомовних видань. Щодня наша країна потерпає від ворожих обстрілів. Що робити у такій ситуації – не панікувати, вірити в ЗСУ, всіляко допомагати наближати нашу перемогу і… читати. Адже книга є своєрідною зброєю у війні проти ворога.

Що ж зараз читають читачі відділу художньої літератури, які книги їх цікавлять, які користувались у них найбільшим попитом в минулому році? Ми спробували скласти власний рейтинг читацьких вподобань найпопулярніших видань. Звісно, цей вибір суб`єктивний, він орієнтувався на запити наших користувачів, частоту звернень за певними книгами, інтерес до окремих авторів і тематики.

переглянути

Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі

2025-03-19
до 95-річчя від дня народження Ліни Костенко

Безумовний класик, чиї твори давно увійшли до навчальних програм, стали піснями, символами, мемами й оточили нас з усіх боків.

Безкомпромісна, принципова, вперта, вимоглива, горда. Часом різка, гостра, як бритва, з блискавичною реакцією і неабияким почуттям гумору.

Усе це – про Ліну Василівну Костенко, яка 19 березня святкує свій день народження!

переглянути

Час для себе: книги про ментальне здоров’я

2025-03-13

Ментальне здоров’я – це невід’ємна складова нашого життя, що впливає на емоційний стан, стосунки, роботу та загальне самопочуття. У сучасному світі, сповненому викликів і швидких змін, важливо вчасно піклуватися про свій внутрішній баланс. На жаль, питання ментального здоров’я часто відходить на другий план у вирі щоденних справ. Але саме турбота про емоційний стан, внутрішню гармонію та стійкість допомагає нам залишатися щасливими та здоровими, підтримуючи в нас здатність долати труднощі та підтримувати тих, хто поруч.

переглянути

Незламні: жінки, які кинули виклик світу

2025-03-08
до Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир

"Жінка може бути занадто сильною лише для тих, хто звик бачити її слабкою."
Сара-Джессіка Паркер

Щороку 8 березня світ відзначає День боротьби за права жінок, день, що символізує не лише історичні здобутки, а й сучасну боротьбу за рівність, справедливість і визнання. У ХХ столітті радянська традиція зводила це свято до компліментів і квітів, але першопочатковий сенс 8 Березня значно глибший: це день солідарності, день тих, хто змінював історію, творив науку, мистецтво, відкривав нові горизонти.

Ця виставка — про жінок, які вплинули на світ. Українки та представниці різних народів доводили й доводять, що жіноча сила не знає меж. Від Лесі Українки до Марії Кюрі, від Соломії Павличко до Малали Юсуфзай – ці жінки не лише писали книги чи здійснювали наукові відкриття, а й змінювали суспільство, ламали стереотипи, надихали і творили майбутнє.

Сьогодні ми продовжуємо їхню справу, і ця виставка — запрошення дізнатися більше про жінок, які змінювали і продовжують змінювати світ.

переглянути

Гомер української літератури XX століття

2025-02-19
до 120-річчя від дня народження Уласа Самчука

20 лютого 1905 року народився Улас Самчук, український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП "Слово".

Серед майстрів української прози XX століття творчість Уласа Самчука є однією з найсамобутніших та найоригінальніших, адже йому довелося стільки побачити й витерпіти, що цього вистачило б на кілька життів: імперія Романових, Українська Народна Республіка, Річ Посполита, життя в Німеччині, Чехії, а згодом Канаді, Друга Світова війна – усе це випало на долю Уласа. Силою обставин митець опинився в центрі подій, які повністю змінили обличчя Європи.

переглянути

Станіславський феномен

2025-02-11
до 65-річчя українського письменника Юрія Андруховича

«Я вже не відокремлюю життя від літератури.
І тому відмовляюся ставитися до письменництва як до професії,
це було б надто вузько, надто мало.
Жити, як дихати, як писати, як любити, як кохати,
як умирати – це такий комплекс, де вже нічого від нічого не відокремити».
Ю. Андрухович

Юрій Андрухович – видатний український письменник, перекладач, знакова фігура для України. Ним захоплюються й називають одним з найяскравіших представників постмодернізму. З роками він не втратив своєї популярності, прізвище талановитого поета й прозаїка відоме не лише на Батьківщині, а й далеко за її межами.

Західна критика порівнює його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко, а його твори перекладені на десятки мов. Юрій Андрухович є лауреатом багатьох престижних літературних нагород. Серед останніх — премія Гейне міста Дюссельдорф за 2022 рік. На думку журі, він "представляє ідентичність України як культурної нації"

Юрій Андрухович — автор поезії, прози, есеїв, перекладів та публіцистики, знакова фігура для української культури, кандидат філологічних наук.

Він один із засновників культової поетичної групи «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада), та постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають "станіславським феноменом". Представники цього напрямку активно розробляють поетику "карнавального" листа. Сьогодні ж письменника символічно називають Патріархом сучасної української літератури. Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму.

переглянути

Художні світи Марії Матіос

2024-12-09
до 65-річчя від дня народження

„Життя коротке, нація – вічна, а я щаслива отут і вже...”

Марія Матіос

Марія Матіос особлива постать в українській літературі, оскільки саме її творчість ознаменувала закінчення панування постмодернізму та перехід до нової епохи письменництва. У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій. Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів, а також книги оповідань. Більшість її творів були перекладені російською, китайською, хорватською, японською та іншими мовами.

переглянути

Крок на зустріч

2024-12-02
до Міжнародного дня людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня, разом із світовою спільнотою, Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, який було проголошено у 1992 році Генеральною асамблеєю ООН.

переглянути

„Ювелірна” самоідентифікація: історія українських прикрас

2024-11-22

"Намисто – не тісто, в печі не спечеш"

українське прислів’я

Україна — країна з найкрасивішим національним костюмом. Вишиванками, яскравими вінками захоплюються у всьому світі. Але наряд неможливо уявити без аксесуарів. Саме вони «відповідають» за колорит. Етнічні прикраси українців можуть дати фору національним гарнітурам будь-якого народу. Буяння фарб, різноманітність форм, оригінальність і ідеальне виконання – все це етноприкраси.

переглянути

Небуденний талант

2024-10-03
до 115-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

5 жовтня минає 115 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича – українського поета із Лемківщини, який жив у Львові на початку ХХ століття. Він швидко став відомим у мистецьких колах міста завдяки неповторному талантові. Однак поет так само стрімко згас у 27 років, знайшовши дім, як і писав у своїх текстах – десь «аж за зорею».

переглянути

З Україною в серці і творчості

2024-09-19
до 95-річчя від дня народження Івана Олексійовича Світличного

20 вересня виповнюється 95 років від дня народження Івана Світличного – поета, літературознавця, мовознавця, перекладача, шістдесятника, дисидента і політв’язня радянського режиму, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, члена Міжнародного ПЕН-клубу.

переглянути

Аристократ духу

2024-09-16
до 160-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського

Постать Михайла Коцюбинського є дуже цінною для історії українського письменства. У вітчизняну літературу він увійшов як оригінальний прозаїк, один із перших, хто усвідомив потребу реформаторства української літератури і її зближення з європейським модернізмом. Михайло Коцюбинський – талановитий імпресіоніст. Найбільше послуговувався жанром повісті, оповідання і новел. Український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, автор відомих новел «Fata morgana», «Що записано в книгу життя», «Тіні забутих предків».

переглянути

Душа українського шістдесятництва

2024-09-10
до 95-річчя від дня народження Алли Олександрівни Горської

18 вересня 1929 року народилася Алла Горська – українська художниця й дисидентка зі складною й трагічною долею. Одна із засновниць відомого руху українських шістдесятників, одна з перших представників другої хвилі авангарду (андеграунду), талановита, принципова. Занадто яскрава. Занадто некерована. Занадто лідерська. Занадто патріотична. Але таких, як відомо, за радянських часів вбивали. І її вбили в листопаді далекого 1970 року, коли їй було всього 41 рік...

переглянути

Палітра слова Мирослава Дочинця

2024-09-01
65-річчя від дня народження письменника, журналіста, видавця, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка

Народився в родині вчителів. Батько Іван Юрійович закінчив із відзнакою філософський факультет Київського університету, але мусив учителювати в школі-інтернаті й ПТУ, оскільки відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм. Мати викладала географію.

переглянути

Життя дається для любові і злості...

2024-08-22
до 50-річчя від дня народження Сергія Жадана

Сергій Жадан – український поет, прозаїк, есеїст, драматург, перекладач, співак і музикант, фронтмен українських рок-груп «Жадан і Собаки» і «Лінія Маннергейма».

переглянути

Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім.Ф.Потушняка

Новини

2025-12-05

Шановні користувачі, для вас нові надходження до Відділу обслуговування користувачів.

2025-12-05

Шановні користувачі, новинки Відділу художньої літератури чекають на вас.

2025-12-03

Щороку 3 грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю — дату, покликану нагадати про гідність, права та можливості кожної людини. Це не просто календарна подія, а привід замислитися над тим, як багато бар’єрів щодня долають люди з інвалідністю: фізичних, інформаційних, соціальних та емоційних. З цієї нагоди пропонуємо вам віртуальну виставку "Доступність для всіх: літературна подорож у безбар'єрний світ".

2025-12-03
Як наші предки були маленькими: презентація книжки «Діло діточе». Запрошуємо зануритися у світ дитинства наших прапрабабусь і прапрадідусів разом із книгою «Діло діточе» — яскравим, теплим і дбайливо зібраним нонфікшном про те, як жили діти в різних регіонах України наприкінці ХІХ століття. Остап Українець та Катерина Дудка поєднують художню оповідь із ґрунтовним етнографічним матеріалом. Книжка наповнена атмосферними ілюстраціями трьох художниць, що дозволяють роздивитися артефакти, одяг, предмети побуту й відчути себе справжнім свідком дитинства минулих століть. 10.12 / 18:00 Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка (пр. Свободи, 16) Остап Українець — автор Оля Сєрякова — модераторка Вхід вільний. Реєстрація для нагадування За день до події ви отримаєте нагадування на пошту. До зустрічі!

2025-12-01

Шановні користувачі, для вас "Закарпаття на сторінках преси" за ІІІ квартал 2025 р.

Комунальний заклад