Комунальний заклад
"Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка"

Закарпатської обласної ради

UA RU EN 

Видатні закарпатці.

Алфавітний перелік  |  Посторінково

Задор Дезидерій  Євгенович
1912 -  1987 рр.


Дезидерій Євгенович Задор – видатна постать у закарпатській музичній культурі. Разом із Іштваном Мартоном заснував закарпатську професійну композиторську школу. Залишив помітний слід у багатьох сферах музичного мистецтва Закарпаття: у фортепіанному, органному та хоровому виконавстві, музичній фольклористиці та музичній освіті.
Детально ...



Запісочний  Іван  Прохорович
1922 -  2001 рр.



Детально ...



Зейкан Іван  Олексійович
1670 -  1739 рр.


Іван Олексійович Зейкан – видатний закарпатський просвітитель, найперший з відомих нам краян, хто реалізував свій талант у Росії. Наскільки великим авторитетом він там користувався, свідчить його сучасник голландець Бех у нарисі “Сучасний стан російської літератури”(1727) : «Знаменитий Зейканій, колись вихователь князі Наришкіна, а нині керівник вихованням російського великого князя, це муж, вихований у самому святилищі мудрості».
Детально ...



Ігнат Василь  Іванович
1944 -   1990 рр.


Народився 8 грудня 1944 року в с. Стеблівка Хуського району в селянській сім`ї. Після школи працював робітником, вчився в технікумі. Закінчив філологічний факультет Ужгородського держуніверситету (1973). Працював на журналістській, комсомольській, партійній роботі, відповідальним секретарем правління Закарпатської організації Спілки журналістів УРСР, на профспілковій роботі.
Детально ...



Ілько Василь Іванович
1928 -  2012рр.



Детально ...



Ільницький Ілля Іванович
1934 -  2002 рр.



Детально ...



Ірлявський Іван 
1919  1942



Детально ...



Калин Андрій Степанович
1908 -  1979 рр.


Усна народна творчість Закарпаття є неоціненним скарбом. Багато віршових і прозових творів закарпатського фольклору вже побачили світ, не менше їх і в рукописах, а значно більше, ще не записаних, живуть у народі.
Детально ...



Калинюк Василь Дмитрович
1937 -   2017 рр.



Детально ...



Качій Юрій Юрійович
1925 -  1990 рр.


Качій Юрій Юрійович історик-краєзнавець, поет народився 6 березня 1925 року в с. Дубрівці Ужгородського району в багатодітній селянській родині. З юних літ у нього проявився талант літератора. Уже в шістнадцять років він почав друкувати свої вірші, написані українською і російською мовами, в газетах “Русское слово”, “Карпаторуський голос”, журналі “Літературна Україна”. Підписував свої перші поетичні спроби псевдонімом Г. Дубровський, криптонімами Г. Дикий, Ю.К.
Детально ...



Керецман  Василь Юрійович
1961 -  2006 рр.


Василь Юрійович Керецман - вчений-історик, краєзнавць,державознавець, педагог вищої школи. Час не в змозі стерти пам'ять про людину, яка чесно і добросовісно виконувала своє покликання та залишила добрий слід на землі. Її благородні дії і вчинки зберігаються в пам’яті рідних, колег, друзів і просто знайомих. І ця людина живе доти, поки живе пам’ять про неї. До когорти таких людей належить Василь Юрійович Керецман – вчений-історик, краєзнавець, державознавець, педагог вищої школи та високопорядна Людина.
Детально ...



Керечанин Василь Михайлович
1925 -  2005 рр.


Керечанин Василь Михайлович - видатний культурний діяч, науковець, кандидат історичних наук. Народився 5 березня 1925 року в селі Нижнє Болотне на Іршавщині в багатодітній селянській родині. Оскільки його батько помер, коли йому виповнилося лише 11 років, йому підлітком довелося наймитувати, важко працювати у вугільних шахтах Угорщини. Та навіть за таких умов у 1940 році закінчив 8 класів народної школи, а в повоєнні роки продовжив навчання у Хустському культосвітньому училищі та на історичному факультеті Ужгородського державного університету. В 1944 році разом з тисячами закарпатських юнаків пішов добровольцем у Червону армію. Після демобілізації з армії 1947 році Василь Керечанин цілих п’ятнадцять років працював на посаді завідувача Іршавським районним відділом культури, обирався депутатом, головою депутатської комісії з питань культури і освіти, де докладав чимало зусиль до організації та налагодження діяльності мережі культурно - освітніх та навчальних закладів, розвитку художньої самодіяльності, виховання кадрів у гуманітарній сфері. Завдяки його сприянню на Іршавщині успішно працювали такі відомі в області ансамблі пісні й танцю, як "Боржава", "Виноградар", "Шахтар" та інші.
Детально ...



Керча Юрій Юрійович
1936 -    2015 рр.



Детально ...



Климпуш Дмитро Іванович
1897 -   1973 рр.



Детально ...



Клочурак Степан  Степанович
1895 -  1980 рр.


Народився Степан Клочурак 27 лютого 1895 року в с. Чорна Тиса Рахівського району в багатодітній родині. Вчився в Ужгородській і Марморош-Сиготській гімназіях. У 1914 році поступив у правничу академію у Сиготі, яку через воєнні події не закінчив. Вищу юридичну освіту здобув пізніше, у 20-х роках, у Братиславському університеті ім. Я. Коменського.
Детально ...



Ковач Іван  Іванович
1912 -  2002 рр.


Активну участь у політичному житті Закарпаття 1930-х років брав молодий публіцист і громадський діяч Іван Ковач.
Детально ...



Комендар Василь Іванович
1926 -   2015 рр.



Детально ...



<<<<     <<     1 || 2 || 3 ||    4   5 || 6 || 7 || 8 ||     >>     >>>>








Новини

2019-12-21

Шановні користувачі та колеги до вашої уваги "Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2019 р". Календар-щорічник є орієнтиром для громадськості краю у перебігу подій, ювілеїв та пам’ятних дат у 2019 році. Основу календаря складають ґрунтовні наукові розвідки про визначних діячів краю, підготовлені провідними карпатознавцями. Окремим розділом подано календар знаменних дат, які відзначатиме в 2019 році громадськість світу та України.

 

2019-05-13

16 травня, о 17:00 в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка розпочнеться “ЧЕНДЕЙ-FEST 2019”. Відбудеться творча зустріч із членами журі Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея – українськими журналістами, письменниками Павлом Вольвачем, Галиною Плачиндою та доктором філологічних наук, чендеєзнавецем Сидором Кіралем. Модеруватиме ідейний натхненник конкурсу й фестивалю, письменник Олександр Гаврош.

Під час вечора також прем’єрно покажуть документальний фільм “Ясенова Івана Чендея” режисера В’ячеслава Бігуна, який працює над повнометражним фільмом про свого відомого земляка.

“ЧЕНДЕЙ-FEST 2019” – літературний фестиваль на пошану видатного українського прозаїка, громадського діяча, лауреата Шевченківської премії, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків”  Івана Чендея. Організатором літфесту є Міжнародний благодійний фонд імені Івана Чендея.

 

2019-05-12

Презентація книг прози Люби-Параскевії Стринадюк “Як я ‘му жити на полонині” та “З-за гір’я. Щоденник любові”. “Як я ‘му жити на полонині” – гуцульська проза про життя на полонині, написана українською мовою, однак діалоги та пряма мова у ній передані – гуцульською. У цій книжці авторка описує, як буде жити високо в горах на далекій полонині Угорске, вплітаючи у текст спогади зі свого гуцульського дитинства. Ця книжка – це також спроба усунути стіну, яка через задавнені стереотипи, міфічний, овіяний легендами, образ гуцулів, утворилася між цим гірським самобутнім народом та людьми з долин, з міст.
“З-за гір’я. Щоденник любові” – коротка проза про щоденну любов, докладання зусиль і зрощення любові до життя, людей, до себе самої, через пізнання, стриманість, лагідність та уважність. Ця книга також про те, як почерез любов віднаходиш себе та своє покликання, очищуєшся і знову оживаєш для життя живою.

Люба-Параскевія Стринадюк, письменниця, перекладачка з німецької, народилася в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті іноземних мов, кафедра – ґерманістики. Мешкає і працює у Львові. Є авторкою прозових книг “У нас, гуцулів” (2014), “До данцу” (2015), “Вивчєрики” (2016), “Як я ‘му жити на полонині” (2018) та “З-за гір’я. Щоденник любові” (2019). Також переклала з німецької книги “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака (2015), “Собакоїди та інші люди” Карла-Маркуса Ґауса (2017), “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа (2018).

Чекаємо вас 17 травня о 16.00.

Вхід вільний.

 

2019-05-10

Шановні користувачі для вас нові віртуальні виставки: "Шана за подвиг, вдячність за мир" (до Дня пам'яті та примирення) та "Малий Прованс" Петра Мідянки" (до 60-річчя від Дня народження поета, лауреата Національної пренмії ім. Т. Г. Шевченка).

2019-05-03

Шановні користувачі. Для вас нова "Хроніка культурного життя Закарпатської області за квітень 2019 р.".

2018-02-13

Пропонуємо вашій увазі новий розділ "Унікальне Закарпаття".